31 жовтня. Збройний захист батьківщини (Псалом 119:97-136)
У цьому випуску від 31 жовтня продовжуємо читати найдовший псалом 119. Чому християни Юдеї не воювали проти Риму, а українські християни захищають вітчизну із зброєю в руках?
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Християнські пацифісти у обґрунтування своїх поглядів спираються на той історичний факт, що перша церква в Єрусалимі та Юдеї не підтримала антиримського повстання у 66-70 рр від РХ. Замість того, щоб воювати в стані патріотів, вони емігрували і залишили Юдею. Отже, робиться висновок, що християни не повинні захищати свою земну батьківщину, бо вони є громадянами небесної. Насправді, ті російські християни, які засуджували українських братів за збройний спротив російської агресії, виявились також фейковими пацифістами, коли почалась мобілізація на Росії. Слухняно вони рушили до військкоматів і тепер із зброєю в руках приймають участь у злочинній війні проти України. Але, полишаючи росіян суду Божому, як кажуть американські спецпризначенці: “Ми не вирішуємо куди прямує терорист: до аду, чи до раю. Це присуджує Господь, а наше завдання – забезпечити як найшвидшу зустріч терориста з Богом”. Отже, полишаючи росіян суду Божому, ми все одно повинні розв’язати те питання, пов’язане з неучастю християн у Юдейській війні. Очевидно, що християни полишили свою країну, керуючись Духом Святим і попередженням від самого Ісуса Христа.
Справа не в тому, що Господь завжди проти збройного захисту своєї батьківщини. Інакше нам, як деяким єретикам, прийдеться вірити у те, що Господь Бог Старого Заповіту був іншим від Господа Бога Нового Заповіту, або, що у Святій Трійці існує конфлікт між Богом Отцем і Богом Сином та Духом Святим, що є богозневагою. Господь допомагає захищати свою країну лише тим людям і народам, які борються за такий спосіб життя, який узгоджується з Його заповідями. Тому, навіть Своєму вибраному єврейському народові Бог обіцяв захист і допомогу лише в разі покори Божому слову. Коли ж євреї залишали свого Бога, служили ідолам, чинили зле поміж собою, пригнічували бідного, чинили несправедливість у суді, то Господь полишав їх на поталу ворогу. А в деяких випадках, коли єврейська держава перетворювалась на жахливий тоталітарний режим безбожних диктаторів, забороняв захищати її, як це сталось в часи пророка Єремії.
Подібна ситуація склалась і в часи першої церкви в Єрусалимі та Юдеї. Маючи автономію в межах Римської імперії, керівники Юдеї були корупціонерами, що правили країною з жорстокістю, зневагою до базових прав людини, вони переслідували праведних добрих людей, вбивали за вірність Христу. Перші мученики церкви – Степан, Яків – брат Івана Богослова, інший Яків – пресвітер Єрусалимської громади – всі вони, а також багато інших були закатовані та вбиті саме єврейською владою.
Навіть Римська імперія була вільнішою за Юдею. Саме статус римського громадянина врятував апостола Павла від звірячої розправи в Єрусалимі у 57 році. Цілком очевидно, що не просто християни, а навіть порядні безбожники не могли підтримувати такий режим та боротися за його повну незалежність від Риму. Йосип Флавій в подробицях розповідає про страшні речі, чинимі юдеями один одному під час антиримського повстання. Римляни вбили менше повстанців ніж вони повбивали один одного.
Під час радянської влади тисячі вірних християн відмовлялись воювати за безбожний Совєцькій союз саме тому, що СССР був тоталітарною державою, імперією зла, а не тому, що це гріх – захищати свою родину із зброєю в руках. Зараз Україна бореться не просто за національну незалежність, а за Україну вільних людей, не лише проти національного поневолення, а проти пригноблення Богом даних невід’ємних прав громадян. Що ж до російської держави, то вона підхопила естафету совєтськой імперії зла, поневоливши власний народ, тепер розповсюджує у світі корупцію, брехню, насильство, гноблення усього доброго, що ще є у світі. Отже, вірні християни, якщо такі ще залишись на Росії, повинні усіма можливими засобами уникати мобілізації та участі у війні, навіть під загрозою ув’язнення чи смерті. Як написав Давид у цьому 119 псалмі: “Вважаючи усі Твої заповіді добрими, я ненавиджу всяку підступну дорогу”. (127)
А українцям та усім добрим християнам пристало кликати до небес такими словами Давида із цього ж псалма: “Пора Господу діяти! Вони порушили Твій Закон”. (126)
