24 жовтня. Темрява минає (1 Івана 2)
У цьому випуску від 24 жовтня читаємо другий розділ Першого послання апостола Івана. Апостол наголошує, що хоч ми час від часу грішимо, Ісус не полишив нас і є нашим Заступником.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Попередні випуски
Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн
Транскрипт випуску
Деякі з читачів послання Івана можуть подумати, що, наголошуючи на гріховності християн, він тим самим розвінчує їхню святість. Але намір апостола протилежний, бо далі він каже: Дітоньки мої! це пишу вам, щоб ви не грішили.
Апостол звертається до читачів з батьківською ніжністю та турботою (слово текніа, перекладене як “дітоньки”, буквально означає “маленькі мої, новонароджені”); воно часто зустрічається як у цьому посланні – 2:1,12,28; 3:7,18; 4:4; 5:21, так і в Євангелії від Івана – 13:33.
Отже думка про схильність віруючих до гріха не може бути тлумачена як заохочення грішити; чуйних християн вона, навпаки, мобілізує проти нього. Гріх – це життєва реальність, хоч би як хотів апостол, щоб його читачі не робили його. Тому він і запевняє їх: а якби хтось згрішив, то ми маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Іван вживає слово παράκλητος, яке перекладене у Турконяка як “заступник”, а в інших перекладах – як “адвокат”. Тут йдеться саме про захисника, подібного до того, що виступає в суді на захист обвинуваченого.
Реальність гріха, вказує на кончу потребу людини у захиснику. Кожна людина згрішила, а Бог є святий і справедливий. Це значить, що Він має покарати за гріх. Нам часто здається, що наші гріхи не такі вже й страшні, отже і покарання, якщо і буде, то таке, невеличке. Бог як добрий дідусь, посміхаючись у бороду, погрозить пальчиком, похитає головою та й пустить до раю. Таке уявлення про Бога можна пробачити дітям, але не зрілій людині. Гріх, як переступ Божої волі, веде до таких страшних наслідків, що подолати їх міг лише Божий Син ціною власної смерті на хресті.
Якщо хтось вважає, що Небесний Отець буде легковажно дивитись на те, що спричинило Його Синові пекельні страждання, він просто не думав глибоко на цю тему. Ось тому, найрозумніше, що може зробити раціонально мисляча особа, це звернутись до адвоката, а саме ним і є Ісус Христос. Щоб перед страшним Божим судом стояти не самотньо, белькочучи нісенітниці у своє виправдання, а мати Заступника з великої літери, Божого Сина, який власною кров’ю змив наші гріхи.
