6 листопада. Субота для людини, а не людина для суботи (Івана 5)
У цьому випуску від 6 листопада читаємо про конфлікт Ісуса з релігійними лицемірами, що звинуватили Христа у порушенні Божого закону.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Розділ 5-й розповідає нам про один з візитів Ісуса до Єрусалиму. Нагадаю, що апостол Іван писал свою Євангелію після того, як були написані три попередні Євангелії від Матвія, Марка та Луки. Отже він не намагався відтворити біографічно всі основні події життя Ісуса, а звертав увагу лише на те, що залишилось поза дужками в інших Євангеліях.
Цей візит відбувся, можливо, вже на другий рік діяльності Ісуса Христа під час свята Пурим чи Пасхи у березні чи квітні 28 року відповідно. Ісус завітав до басейну Витезда, що в перекладі значить “Дім милосердя”. До речі, в результаті розкопок наприкінці 19 ст. дійсно виявлено залишки п’яти критих колонад, чим підтверджується точність опису “купальні” та її місцезнаходження в четвертому Євангелії. Встановлено, однак, що фактично там була не одна “купальня” (басейн), а два басейни, розташовані поблизу один від одного – один довжиною 17, а інший – 20 м.
Там у Витезді Ісус уздоровлює хворого, який вже страждав якоюсь хворобою 38 років. Але попри очікування чудо спричинило агресивну реакцію юдейських старшин, які так зненавиділи Христа, що навіть змовилися вбити його. Смертний гріх Ісуса з їх погляду полягав у тому, що Христос, начебто, порушував Закон Мойсея щодо суботи. Закон вимагав, щоб у суботу не робилася жодна робота. Однак впродовж часу рабини доповнювали та “розвивали” цю заборону, дуже ускладнивши “питання суботи”.
Божий задум щодо суботи Христос пояснив словами: “Субота для людини, а не людина для суботи” (Мар. 2:27); це означає, що субота дана була людям для відпочинку, служіння Богові та радості. Але згідно з юдейською традицією (а не законом Мойсея), кожен, хто в суботу перенесе будь-яку річ, навіть невеличку, має бути побитий камінням. Зважаючи на те, що Ісус, уздоровивши недужного, сказав йому забрати свою постіль та йти додому, небезпека такого покарання загрожувала і зціленому Ісусом небораці.
Юдейські вчителі, дбаючи про виконання закону Мойсея, створили безліч додаткових правил, т.з “огорожу навколо Закону”, щоб людина навіть і випадково не порушила якісь обрядові заборони, на кшталт кошерної їжі чи дотримання суботи. Щодо святості суботи у Законі було просто сказано, що субота повинна відрізнятися від інших днів і що в суботу не повинна працювати ні сама людина, ні її слуги, ні її худоба. Але для фарисеїв то було недостатньо. Вони додали до закону десятки уточнень, що є працею, що можна робити, а що ні, що можна носити, а що ні у суботу. В часи Ісуса рабини серйозно дискутували на тему, чи це є гріх, якщо в суботу хтось у своєму одягу несе встромлену голку чи брошку. Якщо ці питання були для них справою життя і смерті, то можна уявити як їх обурило чудо Христа, що мало того, що уздоровив хворого, та ще й велів йому нести свій матрац! Ісус суворо засудив таких “вчителів” Закону: “Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м’яти, кропу й кмину, а занедбали найважливіше в Законі: суд, милосердя та віру”.
