У цьому випуску від 5 листопада читаємо про зустріч Ісуса з самарійкою – жінкою сумнівної репутації.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті
Попередні випуски
Транскрипт випуску
З 3-го розділу ми довідалися про зустріч Ісуса з Никодимом. Четвертий розділ – ще одна особиста зустріч, тепер із жінкою-самарійкою та бесіда Ісуса з нею разюче контрастує з попереднім.
Самарійка у всьому відрізнялася від Никодима. Він шукав істину, вона не надто цікавилася нею. Він був шановним паном, а вона – занепалою жінкою. Він був людиною серйозною, вона легковажною. Він був юдеєм, а вона ганебною (в очах іудеїв) самарійкою. Він був людиною високих моральних підвалин, а вона вела безладне життя. Никодим був ученим, самарянка – відсталою жінкою. Але незважаючи на всі ці відмінності, – пишуть автори коментаря із Далласької семінарії, – обидва вони мали одну спільну потребу – у народженні згори.
Палестина тягнеться з півночі на південь приблизно на 200 км. В епоху Ісуса ця територія була поділена на три частини. На півночі була Галилея, на півдні – Іудея, а між ними – Самарія. Між юдеями та самарянами існувала вікова ворожнеча, пов’язана з тим, що самаряни були нащадками народів, які давні ассирійці переселили з різних земель своєї імперії у підкорену їм північну частину Ізраїлю, з якої попередньо у кінці 8 ст. до РХ. вони виселили євреїв. Як це властиво язичникам, що вірять, що у кожного народу і краю є свій бог-хазяїн землі, оселившись у нових краях, вони додають місцевих ідолів до пантеону своїх богів. Так зробили і самаряни: продовжуючи вклонятись своїм старим богам, вони почали служити і Богу Ізраїля. У часи Ісуса Христа самаряни більше наближились до біблійної традиції, і навіть стали вважати себе справжніми послідовниками Мойсея, на відміну від юдеїв.
Найкоротший шлях із Юдеї до Галилеї лежав через Самарію: на цей шлях було потрібно всього три дні пішки. Але, звичайно, юдеї йшли іншою дорогою – аби лише не зустрічатись із самарійцями. Той шлях лежав через Йордан східним лівим берегом, через Перею, Десятимістя, а потім ще раз через Йордан на захід, до Галилеї. Ця дорога займала вдвічі більше часу. Ісус вирішив йти через Самарію не тому, що хотів швидше дістатися до Галилеї, а з іншим наміром, який стає очевидним у міру того, як ми читаємо 4 розділ.
Дорогою Ісус і Його учні прийшли до міста Сихар, неподалік якого стоїть добре відома криниця Якова, з якою пов’язано чимало історій минулого. Там була ділянка землі, куплена Яковом. Яків на своєму смертному одрі заповів цю землю Йосипу, а по смерті Йосипа в Єгипті, тіло його було повернуто до Палестини і поховано тут. Криниця була глибиною понад 10 метрів. Без довгої мотузки з неї не можна зачерпнути води. У 1697 англійський мандрівних Генрі Мондрелл відвідав колодязь Якова, шар води був лише 1,5 м, а загальна глибина колодязя 11 м.
У своїх творах Іван постійно підкреслює божественність Ісуса Христа, Його єдність з Богом-Отцем. Водночас, він зауважує такі риси Христа, які властиві людині, а не Богу.
У цьому розділі Іван повідомляє нас, що Ісус сів біля краю криниці тому, що Він втомився. Втомився, як звичайна людина.
Зустріччю з самарійкою Ісус руйнував бар’єри, створені не Божим словом, а релігійними постановами, т.з. “Переданнями старших”. Ісус був в очах юдейської громади вчителем, рабином, хоч і не мав формальної освіти. Самарянка була жінкою, а рабинам заборонялось в публічному місці вітати жінку. Рабин не міг у громадському місці говорити навіть зі своєю дружиною, дочкою чи сестрою. Якщо бачили рабина розмовляючим із жінкою у громадському місці – це був кінець його репутації. Якщо додати, що ця жінка мала сумнівну репутацію, та до того ж належала до народу, з яким порядний юдей не міг сісти за один стіл, то уся ця історія – нечуваний скандал.
“Ось вам початок універсальності Євангелія” – зазначає Вільям Барклі. Ось вам – Бог, який руйнує національні бар’єри та перешкоди релігійних забобонів. Ісус шокував усіх: самарійку, учнів та всіх юдеїв, які почули про цю подію.
Podcast: Download (Duration: 16:04 — 14.7MB) | Embed
Подписаться: Email | RSS | Подписаться на "Американский эксперимент"