18 листопада. Сьогодні, а не завтра (Притчи 27)
У цьому випуску від 18 листопада навчаємося мудрості Соломона із 27 розділу книги Притч Соломона.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Соломон написав (це в 3 вірші): “Важкий камінь, і не легкий пісок, але гнів нерозумного тяжчий від них обох.” Саме це переносить зараз Україна. Путінський гнів є класичним прикладом гніву нерозумного. Так, він призвів до дуже тяжких наслідків в Україні. Але також очевидно, що російська агресія руйнує саму Росію теж, лягає на неї тяжким каменем, і на відміну від України, яка має добрі перспективи після завершення війни, Росія занурюється дедалі глибше в болото ізоляції, беззаконня та розладу.
У цих екстремально складних умовах нам хочеться вірити у скорішу перемогу, у активну допомогу від інших країн, тому досить часто ми потрапляємо у пастку гучних заголовків газет та онлайн-медіа, які обіцяють велику поміч, величезне постачання зброї для української армії, багатомільярдні пакети. Через деякий час я помітив, що у таких сенсаційних новин немає продовження. Вони були опубліковані, медіа отримали своїх читачів, мільйони переглядів в інтернеті, а зброя та допомога так і не надійшла. Я перестав вірити новинам, які про щось пишуть у майбутньому часі, на кшталт: “Країни НАТО прийняли рішення надіслати… допомогти… відправити…” і так далі, і зверніть увагу – все в майбутньому часі. Нас ті новини тішать, але згодом виявляється, що обіцянки не були виконані. Соломон попереджає нас: “Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день принесе.”
Пам’ятаєте, як багато гаму було про так званий американський ленд-ліз для України? Ми сподівались, що як колись під час другої світової війни США завалять Україну всією необхідною зброєю та обладнанням, але минуло півроку і з’ясовується, що американський президент не скористався Законом про ленд-ліз жодного разу. Жодного разу. А українські військові потерпають великі втрати через брак озброєння, що сповільнює і просування ВСУ, та й взагалі продовжує війну та збільшує людські жертви. А громадське населення гине та страждає від ракетних обстрілів цивільної інфраструктури через брак ППО, яких на американських складах тисячі одиниць іржавіють непотрібні, але жодна ще не потрапила до України, і лише сьогодні речник Повітряних сил ЗСУ сповіщає, що системи ППО Hawk стануть на бойове чергування. Стануть… Не стали, а стануть. Хочеться вірити, але досвід навчив нас, що справжня новина сповіщає нас про те, що вже відбулося, або відбувається на часі, про те, що “сьогодні”, а не “завтра”. Коли ж чуємо, як політики повідомляють нам про свої великі наміри, про те, що вони зроблять та забезпечать, то треба згадати Соломона. До речі, це також скеровує наше серце до Бога, бо ми розуміємо, що не варто покладати свою надію на людей, бо вони можуть хибити, забувати, зраджувати, а навіть якщо і добрі, і прикладають усіх зусиль, не все залежить від них, отже ми молимося, щоб сам Господь дав силу і захистив Свій народ.
