17 листопада. Влада нечестивих над праведними (Псалми 125-129)
У цьому випуску від 17 листопада ми читаємо Псалтир з 125 псалма до 129. Коментар на матеріалі статті Валерія Пекара “Демократичний феодалізм як соціальний устрій нинішньої України”.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
ФБ звернув мою увагу на досить стару публікацію Валерія Пекара на сайті site.ua (4 жовтня 2018) під назвою “Демократичний феодалізм як соціальний устрій нинішньої України”
Я згадав про цю статтю, читаючи 125 псалом: “не залишатиметься жезл нечестивих над долею праведних, аби праведні не простягнули своїх рук до беззаконня”. Ще на початку 90-х, коли я перебував у Народному Русі України, то дивувався, чому нові люди, що приходять до влади в Україні продовжують ту саму корупційну діяльність, як і їх попередники. Згодом зрозумів: імена нові, але переконання у людей, їхні розум і серце – старі. Отже і в незалежній Україні вони зберегли корупційну суспільну станову систему, успадковану від совєцької влади. Тепер за підтримкою народу і демократичним волевиявленням. Але від того система не перестала бути корупційною, “нечестивою” – говорячи біблійною мовою.
Ось що писав Валерій Пекар.
“Почнемо з розуміння того, що таке феодалізм. …це рента статусу… коли існують певні закриті привілейовані соціальні групи. У середньовіччі їх називають панами (феодалами), при соціалізмі — номенклатурою, в наших умовах — олігархами.
…Основна риса, що відрізняє феодалізм від капіталізму, — у кого влада, у того й багатство. …Друге зауваження стосується поширеного міфу, що у нас лише декілька олігархів. …Загальнонаціональних олігархів (феодальною мовою, принців) у нас декілька, але також існує низка обласних та галузевих (герцоги), міських та секторальних міні-олігархів (графи), районних (барони) та сільських нано-олігархів (прості поміщики). Феодалізм є багаторівневою структурою, яка на кожному рівні повторює ту ж саму схему відносин. Система би не втрималася в руках декількох людей, а десятки тисяч — це інша справа, вони її надійно цементують.
Третє зауваження стосується характеру (відносин). Важливо, що феодальні стосунки є двосторонніми, договірними. Сюзерен панує, але за згодою васала; васал добровільно приймає на себе зобов’язання. За неписаним договором, сюзерен зобов’язаний забезпечити васалу дві речі: безпеку і поле для годування. Васал зобов’язаний під час протистояння його сюзерена з іншими феодалами ставати на бік свого сюзерена. Порушення договору васалом карається відлученням від даху (захисту) і годівниці. Порушення договору сюзереном дає васалу право перейти до іншого разом з усіма нижчими васалами.
Це дуже стійка і життєздатна система. Не випадково класики наукової фантастики (серед інших Пол Андерсон та Лоїс Макмастер Буджолд) малюють міжзоряні феодальні системи, де титули та договори в жодному випадку не є порожніми символами, даниною минувшині, а чітко вказують на поточний статус у соціальних відносинах.
В наших сьогоднішніх умовах феодал може мати державну посаду чи посаду в місцевому самоуправління, а може не мати. Може мати бізнес, зареєстрований на себе, а може на дружину чи кума. Може використовувати кнехтів з державним статусом (поліцейських) чи вільнонайманих (тітушки). Все це неважливо — а важливим є феодальний соціальний статус.
Два аспекти вимагають особливих коментарів: корупція та антикорупція.
Корупція при феодалізмі, по суті, є не корупцією (саме слово з’явилося у пізнішу епоху капіталізму, коли користування службовим становищем стало розглядатися як злочин). Корупція при феодалізмі є виконанням зобов’язань сюзерена надати васалові поле для годування. У давні часи це був маєток із землею та кріпаками. Нині це хлібна посада на державних фінансових потоках чи хитромудра фінансова схема, секторальна монополія чи доступ до специфічних ресурсів, а може, як влучно казали ще у 1990-і, «оренда кількох метрів державного кордону». Важливо, що в усіх цих випадках йдеться про обмежений доступ до чогось цінного.
Натомість антикорупція при феодалізмі є злочином: адже вона зазіхає на священне право васала отримати повну безпеку від свого сюзерена, разом зі священним обов’язком сюзерена таку безпеку гарантувати і забезпечити. Судити феодала мають право лише сюзерен (а також сюзерен сюзерена) або, в окремих випадках, суд рівних. Незалежний суд, що судить простих людей, і тим більше спеціальний антикорупційний суд не відповідають канонам феодалізму і руйнують всю структуру феодальних відносин, описану вище.
Боротися з феодалізмом можна двома способами. Перший спосіб — це боротися із феодалом. Така боротьба призводить до того, що переможець посідає місце феодала і стає новим феодалом у його феоді (в області, місті, селі, галузі чи секторі економіки). Убивця дракона стає новим драконом, а кращий спосіб захиститися від дракона, за Є.Шварцом, — мати свого власного. Зрозуміло, в ході цієї боротьби треба берегти самі феодальні принципи, не зруйнувати їх, бо інакше вийде, що не було сенсу боротися.
Другий спосіб — це боротися із феодальними принципами, замінити їх на принципи капіталістичні. Це складніша боротьба, бо вона виходить за межі усталеної системи мислення і відносин, а тому незрозуміла переважній масі людей. (Від себе додам, що чимало людей не люблять термін капіталізм, капіталістичний, але очевидно, що 10 заповідей захищають приватну власність і Біблія у цілому заохочує вільний ринок, індивідуальне підприємництво). Перемогти феодалізм можна лише під прапорами капіталізму (перемогти феодалізм під прапорами соціалізму, який сам є різновидом феодалізму, означає зберегти феодальні принципи при тотальній зміні феодальних еліт). Перемогти феодалізм під прапорами капіталізму означає відкрити соціальні ліфти …через масову соціальну активність, яка є незрозумілою і неприйнятною як для феодалів, так і для їхніх підданих. Громадянські рухи, місцевий активізм, волонтерство, відкриті дані та блоґерство, нові кооперативи та профспілки, …громадянська освіта та масове підприємництво, список можна продовжувати — створення нових структур життя і нових відносин ламає чи послаблює феодалізм в кожній точці.”
Я привів цю довгу цитату, як пояснення до слів 125 псалму: “не залишатиметься жезл нечестивих над долею праведних, аби праведні не простягнули своїх рук до беззаконня”. У існуючій системі корупцією та беззаконням були пов’язані усі люди – і нагорі, і внизу. Навіть християни змушені “простягати свої руки до беззаконня”, бо інакше неможливо було займатися підприємництвом, чи навіть збудувати собі дім, не підкорившись цій корупційній системі.
Історично, феодальна система відмерла після протестантської Реформації з її наголосом на особисту відповідальність перед Богом і пріоритет прав індивідууму перед колективом. Знання Біблії, щоденне читання її змінило розум європейців. На жаль, православна та католицька церкви своїм наголосом на колективізмі (чи соборністі) і залежності мирянина від священиків об’єктивно сприяють збереженню нео-феодалізму в Україні.
Слухаємо Біблію, змінюємо своє мислення, щоб Україна не просто відстояла свою незалежність від подібної феодальної Росії, а стала вільною і економічно державою вільних людей-підприємців з дуже обмеженим, невеликим за кількістю та повноваженнями урядом.
