17 вересня. Псалом 104. Хай згинуть загарбники!
У цьому випуску текст Псалму Давида 104 й коментар.
Щоденна програма Петра Новочеха транслюється о 9 годині вечора за київським часом.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Псалтир – це книга співів та молитви.
Євангельські християни звикли до того що молитви мають бути від серця. Не читати заздалегідь написану, а імпровізувати. З одного боку, це надзвичайно важливо говорити Богові те, що насправді є у серці людини. А з іншого, ми помічаємо, що згодом наші молитви утворюються на якийсь шаблон, та ще й доволі бідний шаблон, на відміну від відомих молитов, написаних великими людьми. В цьому разі псалми стають великою підмогою: вони навчають нас молитися, висловлювати свої почуття, спрямовувати свій розум і серце до Бога.
Деякі християни вважають, що у молитві можна висловлювати лише позитивні емоції довіри, спокою, любові і тому подібне. В такому разі негатив пригнічується, заганяється у глибини душі, а інколи людина навіть впадає в депресію. Автори псалмів так не думали. Книга Псалтир переповнена емоціями будь-якого роду. Там є місце і позитивним, і негативним почуттям, а останніх може навіть і більше. Бог бачить наше серце наскрізь, і не хоче, щоб ми намагались справити на нього добре враження, приховуючи свої справжні думки і почуття. Давид не приховував. Навіть у цьому 104 псалмі, який зображує велич Господа Творця і його турботу про усе творіння, Давид не втрачає нагоди попросити Господа: А грішники хай зникнуть із землі, і беззаконні, — щоб і їх не було. Вчора мі знову були шоковані новиною про нові звірства окупантів в нещодавно звільненому місті Ізюм на харківщині, де відкрили масове поховання більше, як чотирьохсот людей. Українцям, які сьогодні потерпають від жорстокості росіян, доречно повторити ті слова молитви Давида: Нехай, Господи, російські загарбники зникнуть із нашої землі, щоб їх і не було!
Благослови, душе моя, Господа!
