14 вересня. Псалом 103. На боці перемоги
У цьому випуску текст Псалму Давида 103 й коментар поточних подій, що відбуваються у Мелітополі.
Щоденна програма Петра Новочеха транслюється о 9 годині вечора за київським часом.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Сайт громадського руху Всі Разом! повідомив, що російські загарбники знову чинять злочини на окупованих ними територіях Запорізької області. Під час богослужіння 11 вересня у Мелітополі окупанти захопили молитовний будинок церкви «Благодать» (пастор – Михайло Бріцин). Храм знаходиться напроти Мелітопольського Державного Педагогічного Університету ім. Б. Хмельницького.
Недільне богослужіння велося у прямому ефірі, завдяки цьому деякі глядачі трансляції могли побачити, як прямо під час прославлення російські військові вдерлися в залу, вийшли на сцену й зупинили богослужіння. На кадрах з трансляції можна помітити, що у цей момент виконувалася пісня українською мовою.
Спочатку озброєні російські військові зафіксували паспортні дані прихожан. Також повідомляється, що брали навіть відбитки пальців. І вже за звичною традицією звинуватили віруючих у «зв’язку з США».
Нагадаємо, що від початку березня, як почалась окупація Мелітополя, євангельскі протестантські церкви міста опинилися під особливим тиском. Проводилися регулярні обшуки у храмах і в оселях пасторів, а також – вибіркові арешти.
На початку серпня окупаційна «влада» Мелітополя забрала будівлю Мелітопольської Християнської Церкви (МХЦ, пастор Віктор Сергеєв) і заборонила надалі проводити богослужіння. Храм цієї християнської громади – одна з найкрасивіших будівель у місті: величезна площа, оригінальний дизайн, продуманий ландшафт з пальмами та фонтаном. Відповідно нині окупанти перетворили цю територію церкви на культурно-розважальний і спортивний комплекс.
Через два тижні після захоплення МХЦ окупанти увірвалися ще в одну велику церкву Мелітополя – «Слово життя» (пастор – Дмитро Боддю). І все аналогічно – відібрали будівлю і заборонили проводити богослужіння. Тепер там розмістилася окупаційна поліція та інші силовики. А ще раніше – 19 березня – було викрадено пастора Церкви «Слово життя» Дмитра Боддю. Щоправда за кілька діб його відпустили і наказали виїхати з міста.
Таким чином нині три найбільші церкви Мелітополя захоплені і їхні богослужіння заборонені. Віруючі вимушено опинилися у підпіллі, їм залишається лише збиратися по приватних оселях для молитовного спілкування.
Пам’ятаєте перекривлене обличчя Путіна напередодні повномасштабного вторгнення, що обіцяв: “Ми їм покажемо декомунізацію”. Репресії в Мелітополі є новим підтвердженням того, що духовне підґрунтя російської агресії є диявольська ненависть до всього Божого: церкви, життя, свободи… Ісус казав про сатану, що він “приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити.” Івана 10:10. Саме це зараз чинять в Україні росіяни.
Що ж робити християнам у таких скрутних обставинах? Сьогодні, за річним планом, ми читаємо 103-й псалом. І хоча Псалтир не є частиною Нового Заповіту, не випадково до багатьох видань Нового Заповіту додається ще й книга Псалмів й друкується під однією палітуркою.
103 псалом Давида є псалмом хвали. Чи доречно читати такі твори, коли навкруги руйнування та смерть?
Через Біблію Бог дає нам розуміння того, що будь-якій події, що відбувається у видимому фізичному світі, передує духовна підготовка в невидимому. На початку було Слово – грецькою Логос – Задум – План. Апостол Павло переконує коринтян не лякатися того, що вони бачать очима, “адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.” (2Кор5:7). Біблія є вікном у той невидимий духовний світ, вона нагадує нам, що в решті решт, Господь переможе. Отже ми на боці перемоги й можемо славити Його вже зараз.
