5 грудня. Дурість страшніша за зло (Псалми 140-141)
У цьому випуску від 5 грудня читаємо Псалми Давида 140 і 141. Коментар на основі листа Дітріха Бонгьофера.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті.
Річний план щоденного читання
Транскрипт
Ці псалми є молитвами Давида до Бога, щоб він зберіг від злих людей. Давид, до речі, з юності був сміливим воїном, отже, його важко запідозрити у небажанні стати віч на віч з ворогами. Але проблема, з одного боку, в тому, що часто ворогів у Давида було дуже багато, як зараз у українців. А з другого, навіть добрі люди, наче дуріли, коли їм здавалося, що Давид, певно, буде переможений. Перед тим, як послухати Псалтир, зачитаю уривок із листа Дітріха Бонгьоффера (1906-1945), євангельського пастора, учасника змови проти Гітлера. Цей лист відомий під назвою “Спротив та покора”, і був написаний пастором у тюрмі перед стратою. Бонгьофера, як і багатьох антифашистів Німеччини турбувало те, що німці не повстали проти Гітлера, як наразі росіяни не повстають проти Путіна. Ось, як Бонгьоффер пояснював ситуацію:
«Дурість — набагато більш небезпечний ворог добра, ніж зло. Проти дурості ми беззахисні. Тут нічого не добитися ні протестами, ані силою; докази тут не допомагають; фактам, що суперечать власному судженню, просто не вірять — у таких випадках дурень перетворюється на критика, а якщо факти неспростовні, їх відкидають, як неістотні.. До того дурень, на відміну від злодія, абсолютно задоволений собою; і навіть стає небезпечним, коли в роздратуванні переходить у напад. В жодному разі не можна намагатися переконати дурня розумними доказами, це безнадійно та небезпечно.
Чи можемо ми впоратись із дурістю? Дурість представляється більше соціологічною, ніж психологічною проблемою. Це реакція особистості на вплив історичних обставин… При уважному розгляді виявляється, що будь-яке посилення зовнішньої влади (політичної або релігійної) уражає значну кількість людей дурістю.
Влада одних вимагає дурості інших. Особистість, пригнічена видовищем всемогутньої влади, позбавляється внутрішньої самостійності і відрікається від пошуку власної позиції… Дурість часто супроводжується впертістю, але це не повинно вводити в оману стосовно несамостійності особи. Спілкуючись із такою людиною, відчуваєш, що говориш не з нею, не з її особистістю, а з опанувавшими нею гаслами та закликами. Ставши знаряддям, дурень здатен на будь-яке зло, і разом із тим він уже не здатен розпізнати зло».
Отже, коли ми в таких умовах, коли з одного боку насуває ворог численніший у рази, а з другого – навіть учорашні друзі серед росіян ніби подуріли, нам конче потрібна допомога від Бога, щоб Господь не допустив здійснення бажання нечестивого, щоб не збулися їхні задуми, щоб “як орють і розпушують землю, так були розкидані їхні кості при вході до шеолу” (Пс.141:7).