1 жовтня. Друге послання до Коринтян
У цьому випуску від 1 жовтня початок Другого послання до Коринтян із коротким історичним нарисом.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
На початку звучить пісня “У Христі ми друга маєм” у виконанні Praise Band із Ірпінської Біблійної церкви. https://www.youtube.com/watch?v=J05id0TgS5o
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Автори з Далласької семінарії починають свій коментар до Другого послання з таких слів:
Мало яка з новозавітних книг видається настільки важкою перекладачам і коментаторам, як 2-е Послання до Коринтян. І лише деякі проповідники відповідно беруться за послідовне пояснення тексту цього послання. Тим же, хто не боїться труднощів, відкривається в ньому душепастирська любов у всій її глибині, яку надміру відчував апостол Павло до норовливих коринфських віруючих.
На жаль, після першого послання стосунки між коринтянами і апостолом Павлом погіршились. Коринтяни постійно тлумачили дії Павла в негативному світлі. Отже апостол вирішив написати чергового листа з поясненням і своїх дій, і своїх намірів. Інколи це виглядає, ніби він принизливо виправдовується, але треба пам’ятати, що головна причина наполегливості Павла полягає в тому, що розірвавши стосунки із апостолом, коринтська церква ризикувала опинитися на самоті, ізольованою від решти церков, які поважали Павла, як і інших апостолів. Ізольована церква – це вмираюча церква.
Апостол Павло написав це 2 Послання до Коринтян під час своєї третьої місіонерської подорожі. Вперше він відвідав Корінф навесні 51 р. від Р. Х. і залишався там півтора роки. Восени 52 р. він відплив до Ефесу разом з Акілою та Прискиллою, де ті залишилися, Павло ж вирушив до Єрусалиму. В Ефесі Акила і Пріскілла зустрілися з Аполлосом, якого після належних настанов направили на деякий час у Коринф, щоб він там послужив.
Пока Аполлос знаходився у Коринті (Дії 19:1), Павло повернувся восени 53 р. від Р. Х. до Ефесу, здійснюючи свою третю місіонерську подорож. Він залишався там протягом двох з половиною років, перетворивши Ефес на центр євангельської роботи, яку він вів і у прилеглих провінціях (Діян. 19 гл.).
Листування Павла з коринтянами складається з більше ніж двох послань. Павлом були написані і інші листи, які втрачено, але про них є згадки у тих двох посланнях.
У 1 Кор. 5:9 згадується про листа, який було відправлено перед Першим посланням і, якого мабуть, було написано на початку перебування апостола в Ефесі. Про те, що коринтяни неправильно розтлумачили того листа, так само як і про нові проблеми, що виникли в Коринфській церкві, він дізнався від “домашніх Хлоїних” (1 Кор. 1:11). Потім до нього прибула офіційна делегація з Коринфу у складі Стефана, Фортуната та Ахаїка (1 Кор. 16:17), які підтвердили звістку, отриману апостолом раніше, і поставили перед ним низку конкретних питань, з яких у церкві відбулися поділи. Відповіддю на все це і послужило Перше Послання до Коринтян, з яким ми вже ознайомились..
На жиль, і цим посланням не було досягнуто вирішення всіх коринфських проблем, про що Павлу, можливо, повідомив Тимофій, який повернувся з Коринфу (1 Кор. 4:17; 16:10). І тоді апостол вирішив піти в Коринт особисто, вдруге; він вирушив туди морем прямо з Ефесу.
Повернувшись з Коринту до Ефесу, Павло написав до коринтян третій лист і відправив через свого співробітника Тита. Так само, як і перший, він не дійшов до нас, але ми взнаємо про нього із 2 Кор 7 розділу. Це був суворий, різкий лист, писав його апостол із глибоким сумом (2 Кор. 2:3-4). Після того, як майстри ремісники срібної справи підняли в Ефесі заколот (Дії 19:23-41), Павло навесні 56 року вирушив з цього міста до Македонії (Дії 20:1), зупинившись на шляху в Троаді, де сподівався зустрітися з Титом. (2 Кор. 2:13) і дізнатися від нього докладніше про коринфські справи. Однак, не зустрівши Тита, Павло в тривозі про нього (6:5-6) продовжив свій шлях до Македонії. Там вони зустрілися з Титом, який приніс апостолу добрі звістки про загальний стан коринфської церкви.
Перебуваючи в Македонії, Павло написав у Коринф четвертого листа, з відомих нам, який й увійшов до Біблії під назвою 2-го Послання до Коринтян.
Згодом, зимою 56-57 року, Павло втретє відвідав Коринф (Дії 20:2-3).
Отже, підіб’ємо підсумки:
1) Перше відвідування Коринфу в 51 році.
2) Перший лист до коринтян (загублений) – не плутати з Першим посланням.
3) Другий лист до коринтян, який став відомим як Перше послання до них, написаний 54-55 рр..
4) Друге відвідування Коринфу (яке Павло згадує, як сумне 2 Кор. 2:1).
5) Третій лист до коринтян (загублений).
6) Четвертий лист до коринтян, відомий як 2 Послання до Коринтян, написаний у 56 році.
7) Третє відвідування Коринфу.
