3 лютого. Заснування церкви (Дії 1)

У цьому випуску від 3 лютого починаємо читати Дії Святих Апостолів. Автор книги, історія створення.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.

Річний план щоденного читання

Дивитись у YouTube

Попередні випуски

Транскрипт випуску

Стенлі Д. Туссен із Даласької семінарії звертає увагу на унікальність Дій Святих Апостолів. По-перше, це єдине історичне продовження чотирьох Євангелій серед канонічних писань. Жодне інше оповідання в Новому Завіті не продовжує розповіді євангелістів.
Крім того, ця книга є бекграундом для більшості творів апостола Павла. Ми набагато краще розуміємо послання Павла завдяки свідченням Луки, що був супутником апостола.
Книга Дії дає сьогоднішнім християнам основну інформацію щодо заснування і діяльності перших церков, починаючи з Єрусалиму й до Риму.
Автор книги, доктор Лука, не дав назви своєму твору, але з відомих нам документів другого століття назва «Дії апостолів» стала загальноприйнятою. Треба визнати, що «Дії святих апостолів» не є точною назвою, оскільки книга аж ніяк не містить усіх діянь усіх апостолів. Розповідається лише про початкову діяльність Петра й подальше служіння Павла. Згадується також апостол Іван, але жодне його слово не записано. Смерть Якова, брата Івана, описана в одному короткому реченні (Дії 12:12).

Як і свою першу книгу, Євангелія, яку Лука створив, як історик, користуючись свідченнями самовидців, що бачили, чули та перебували разом з Ісусом, перші 15 розділів Дій апостолів, він написав, спираючись на свідчення апостолів. У 21 розділі Лука згадує спілкування з Яковом, головою єрусалимської церкви. Також у той час, як Павло був ув’язнений упродовж двох років у Кесарії (24:27), Лука мав змогу провести ретельне історичне дослідження в Палестині. Друга ж частина Дій, починаючи з 16 розділу — це, до певної мірі, місіонерський щоденник, у якому Лука записував за гарячим слідом події, яким сам був свідком.

Написання Дій повинно було відбутися до знищення Єрусалима в 70 році нашої ери, бо звичайно, такий ретельний дослідник як Лука згадав би про подію такого масштабу. Навряд чи Лука пропустив би й розповідь про смерть Павла, яка традиційно датується 66–68 роками нашої ери. Лука не згадав про неронівські переслідування, які почалися після великої пожежі в Римі в 64 році нашої ери. Отже, можно дійти до висновку, що Лука завершив книгу невдовзі після 60 року, коли Павло перший раз прибув до Риму.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *