У цьому випуску від 19 грудня читаємо Об’явлення Івана Богослова, розділ 12. Коментар на день Св. Миколая від капелана Ігоря Плохого.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Друзі, закликаю вас взяти участь у читанні Біблії разом зі мною. Виберіть собі розділ згідно річному плану й надішліть мені аудіофайл.
Текст Нового Заповіту у перекладі Турконяка є на вебсайті https://www.bible.com/uk
Аудіофайли у форматах aac або mp3 надсилайте, будь ласка, за адресою mail@novochekhov.com
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Транскрипт випуску
19 гру́дня украї́нці святку́ють день св. Мико́ла́я. Св. Микола́й – це зразо́к му́жнього христия́ни́на. Чима́ло люде́й є до́брими, але́ не ду́же бага́то хоро́брих, а без смі́ли́вості доброта́ нічо́го не ва́рта. Бага́то леге́нд ото́́чу́ють ім’я Св. Микола́я, і́нколи затінюючі реа́льну о́со́бу, яка́́ прожила́́ таке́́ яскра́ве життя́́, що й не по́требу́є леге́нд. Для цього́ коментаря́ я скориста́вся статте́ю капе́ла́на І́горя Плохого, що розпові́в про вра́жа́ючі фа́кти із життя́́ св. Мико́ла́я.
Микола́й був єди́ним си́ном замо́жних батькі́в. Жили́ вони́ в місті Патара в Лі́кії (ни́ні це півде́нне узбере́жжя Туре́ччини). Бли́зько 300 р. в Лі́кії ви́бухнула вели́ка епіде́мія. Микола́й, незважа́ючи на ю́ний вік та небезпе́ку, допомага́в хво́рим, розра́джував їх. Це була́ жерто́вна волонте́рська дія́льність, спрямо́вана на допомо́гу стражде́нним.
Під час вищезга́даної епіде́мії поме́рли батьки́ Микола́я. Юна́к успадкува́в вели́ке бага́тство! Ша́нси ста́ти тогоча́сним мажо́ром у Микола́я були́ до́сить висо́кими. Володі́ння солі́дним капіта́лом за бра́ком батькі́вського контро́лю було́ серйо́зною споку́сою, але́ він обира́є і́нший шлях — фіна́нсового служі́ння бли́жнім на Бо́жу сла́ву. Він використо́вував свої́ ста́тки для розв’язання соціа́льних пробле́м нужде́нних, на яки́х вка́зував йому́ Госпо́дь. Він не чека́в, щоб у нього проси́ли допомо́ги, а сам шука́в бі́дних, аби́ допомогти́ їм. До ре́чі, свою́ волонте́рську та благоді́йну дія́льність Микола́й поча́в ще з ю́них ро́кі́в… Тому́ зобра́ження Микола́я як благочести́вого старця́, яки́й підклада́є міше́чки з гроши́ма нужде́нним, не відповіда́є ді́йсності, він чини́в спра́ви милосе́рдя ще юнако́м.
На поча́тку IV столі́ття, під час гоні́нь на христия́н за імпера́торів Діоклетіа́на та Максиміліа́на, Микола́й усу́переч вла́дним нака́зам продо́вжував пропові́дувати Христа́ й був ув’язнений за свої́ перекона́ння. У тюре́мних казематах він ви́тримав усі́ торту́ри й підбадьо́рював і́нших в’язнів, заклика́ючи до сті́йкості. Ті́льки 313 ро́ку, пі́сля Миланського еди́кту імпера́тора Костянти́на, Микола́й ви́йшов на свобо́ду. Костянти́н вважа́вся христия́нським імпера́тором, але́ й він теж і́ноді вдава́вся до незако́нних дій. Я́кось, він несправедли́во засуди́в на смерть трьох юнакі́в, і Микола́й відпра́вився в Константино́поль до імпера́тора, ви́ступив, як засту́пник і врятува́в юнакі́в від сме́рті. Якщо́ ти христия́ни́н, то стоя́ти за тих, хто потерпа́є че́рез незако́нні у́тиски від вла́ди, — части́на твого́ благоче́стя! — так прокоментува́в капела́н І́гор Плохой цю сторі́нку життя́ Микола́я.
А, ось, ще оди́н поді́бний прикла́д: я́кось мер міста́ Мири́ взяв хаба́р і засуди́в на смерть трьох неви́нних люде́й. У той час, коли́ кат гото́вий був їх стра́тити, з’яви́вся Микола́й і затри́мав викона́ння ви́року. По́тім так переко́нливо викрива́в зло́чини ме́ра що́до кору́пції та незако́нних рі́шень, що той розка́явся у свої́х діях та попроси́в ви́бачення.
Викрива́ння переви́щень вла́дою свої́х повнова́жень, кору́пції та і́нших незако́нних дій можновла́дців — ось части́на богоуго́дного служі́ння Микола́я! – ро́бить ви́сновок капела́н.
Ба́чите, розповіда́ючи ді́тям про дару́нки св. Микола́я, ми ма́ємо наго́ду навчи́ти їх на́віть більш важли́вим і́стинам.
А тепер послухаємо 12 розділ Об’явлення, у якому з’являється жінка, зодягнена в сонце, що символізує Ізраїль, великий червоний дракон, який є сатана, Немовля чоловічої статі, що уособлює Ісуса Христа, архангел Михаїл, що скидає сатану з неба.