18 грудня. Заповідь, за порушення якої Господь покарає (Притчи 30)
У цьому випуску від 18 грудня читаємо Притчи Соломона, розділ 30. Серед 10 заповідей є одна, за порушення якої Господь не простить.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Цей ро́зділ напи́саний Агуром, си́ном Якея з місце́вості Ма́са. Істо́рія не зберегла́ подро́биць, то ж ми не зна́ємо, хто він був, а та́ко́ж хто були́ його́ слухачі́ Ітієл та Укал.
Агур ви́знає свою́ неосві́ченість, і почина́є, як Сокра́т у сти́лі «я зна́ю лише́ те, що я нічо́го не зна́ю». Так са́мо, і слухачі́в він заклика́є бути́ смире́нними, коли́ мо́ва йде про Бо́га і його́ спра́ви: «Не додава́й до Його́ слів нічо́го, аби́ Він не докори́в тобі́, і ти не став неправдомо́вцем.»
Я зверну́в ва́шу ува́гу на ці слова́, тому́ що вони́ допомага́ють кра́ще зрозумі́ти ду́же важли́ву 3 за́повідь. «Не вжива́тимеш і́мені Го́спода, Бо́га твого́, надаре́мно. Адже́ Госпо́дь не вважа́тиме безка́рним того́, хто вжива́є Його́ ім’я надаре́мно» (Вих.20)
Популя́рне тлума́чення ціє́ї за́повіді таке́: «Ціє́ю за́повіддю забороня́ється неблагоговійне вжива́ння і́мені Бо́жого, напри́клад: у пусти́х розмовах і жартах. Гріха́ми про́ти тре́тьої за́повіді є: божба́, богоху́льство, блюзні́рство, пору́шення обі́тниць, да́них Бо́гові, клятвопору́шення і покли́кання Бо́га у сві́дки в незначущих життє́вих справах.» (Сайт «Про головне́»).
Ні́би непога́не тлума́чення, але́ тре́ба заува́жити, що це єди́на з Десяти́ За́повідей, пору́шення яко́ї Бог ка́же, що Він не проба́чить — буква́льно «Бог не очи́стить» того́, хто пору́шує цю за́повідь.
Зрозумі́ло, що богоху́льство, блюзні́рство, клятвопору́шення є серйо́зними прови́нами, але́ що стосу́ється жа́ртів чи пусти́х ви́гуків? Невже́ Бог не проба́чить їх? Ва́жко уяви́ти, що Госпо́дь на бабу́сю, що йде слизьким тротуаром і примовля́є «Ой, Го́споди!» ди́виться з таки́м же о́судом, як на крадія́ чи перелю́бницю.
3-тю за́повідь поя́снює а́втор тлума́чення для сві́тських читачі́в «Раціона́льна Бі́блія» Деніс Прегер, що цілко́м узго́джується зі слова́ми Агура (Притчи́ 30:6) «Не додава́й до Його́ слів нічо́го, аби́ Він не докори́в тобі́, і ти не став неправдомо́вцем.» Ось, що пи́ше Деніс Прегер:
«Чому́ з усі́х гріхі́в мора́льний і справедли́вий Бог ка́же, що єди́на люди́на, яку́ Він не проба́чить, — це та, яка́ даре́мно зга́дує Його́ ім’я? Яки́й Бог гото́вий потенці́йно проба́чити краді́жку, неправди́ві сві́дчення, можли́во, на́віть уби́вство, але́ не проба́чити вимовля́ння і́мені Бо́га без важли́вої причини́? Чи можли́во це, вби́вство проба́чити, але́ сказа́ти: «О Бо́же, у мене́ сього́дні був важки́й день» — те не проба́чити? Очеви́дно, цього́ не мо́же бути́… (Гріх проти 3 заповіді, це якщо)… хтось чинить зло, робить протилежне тому, що хоче Бог, проте стве́рджує, що ді́є в ім’я Бо́га. Очеви́дні суча́сні приклади́ включа́ють ісламі́стських терори́стів, які́ крича́ть: Алла́ху Акба́р («Бог є найбі́льший»), і вбива́ють неви́нних люде́й; або́ свяще́ник, яки́й, кори́сту́ючись пова́гою, поро́дженою його́ духо́вним ста́тусом, розбе́щує дити́ну.… Коли́ Бог… асоцію́ються зі злом, він по́вністю дискредиту́ється… Жо́ден атеї́ст не насті́льки ефекти́вний у відчуженні люде́й від Бо́га, як злі «релігі́йні» лю́ди.»
На вла́сні очі ба́чимо скі́льки зла спричини́ли моско́вські попи́, що освяти́ли росі́йську агре́сію і́менем Бо́га, вжива́ючи даре́мно Його́ святе́ ім’я в той час, коли́ вони́ благословляють дия́вольську робо́ту росіянців в Україні.