13 березня. Спасіння жінок (1Тім.2)
У цьому випуску від 13 березня читаємо Перше послання до Тимофія, розділ 2. Апостол Павло пояснює призначення влади на землі, а також дає поради жінкам, як перемагати спокуси.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
У другому розділі Павло ще раз пояснює призначення земної влади. Бог встановив такий лад серед людей, коли одні керують громадою, а громада підкоряється владі для того, «щоб нам жити тихим і спокійним життям — в усякій побожності та чистоті. [Бо] це добре й до вподоби нашому Спасителеві, Богові, Який бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини.» Коли ж влада використовує свої повноваження для пригноблення людей, для примушення їх до безбожного гріховного життя, пригнічує істину й поширює брехню, очевидно, це не те, що «до вподоби нашому Спасителеві». У такому разі влада поводить себе, як негідний раб, що повстав проти свого пана.
У другій частині розділу Павло дає рекомендації чоловікам та жінкам щодо достойної поведінки. Останній вірш для початкових читачів може здатись складним для розуміння. Виглядає так, ніби Павло вірить, що жінки, на відміну від чоловіків, отримують спасіння і вічне життя, не через віру в Христа, а через народження дітей: «Та спасеться вона народженням дітей, якщо буде перебувати у вірі, любові та святості з розсудливістю.» Звичайно, таке розуміння повністю суперечить Павловому вченню про спасіння лише вірою, отже, Павло мав на увазі щось інше. По-перше, грецьке слово σώζω, яке Павло тут вживає, має багато значень, серед яких «рятувати», «зберігати», «лікувати» тощо. Коли Ісус звертається до людей зі словами: «Віра твоя тебе спасла» (Мт.9:22), Він має на увазі не вічне спасіння, а уздоровлення. Отже, коли ми уважно прочитаємо контекст, то побачимо, що мова не про вічне спасіння, а про визволення від природної уразливісті жінок до спокус сумнівами та тривогами, як це колись трапилося з Євою. Якщо життя жінки заповнене плідною діяльністю, народженням та вихованням дітей, управлінням домом, якщо вона перебуває у вірі, любові та святості з розсудливістю, тоді вона спасеться від тих спокус, характерних для жінок із часів праматері Єви. Далі в четвертому розділі Павло знову торкнеться цієї теми, кажучи, що коли молоді вдови не виходять заміж, вони «привчаються ходити по хатах, і не тільки нічого не роблять, а й розносять плітки та надто цікаві; говорять те, чого не личить. Тому молодшим наказую виходити заміж, народжувати дітей, управляти домом і не давати жодного приводу противникові, щоб лихословити.» (4:14)
Сучасний досвід жінок у США доводить, що Павло таки мав рацію. Сьогодні серед американок популярний тренд — не виходити заміж, не народжувати дітей, а насолоджуватися свободою, вільним часом, жити для себе. Але замість того, щоб за очікуваннями стати найщасливішим поколінням американських жінок, американки, як ніколи раніше, страждають від депресії та тривог, і мало не половина їх сидить на антидепресантах. До речі, відмова від створення сім’ї негативно впливає і на чоловіків, так що Павло двічі мав рацію, говорячи про достойне життя.
