10 травня. Антисемітизм і антиюдаїзм (1 Сол. 2)
У цьому випуску від 10 травня читаємо Перший лист апостола Павла до солунян, розділ 2. Різниця між антиюдаїзмом апостола Павла та антисемітизмом Гітлера.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Чи був Павло антисемітом? Час від часу можна почути звинувачення авторів Нового Завіту в антисемітизмі. Євангелія розповідають про ненависть юдейських старшин до Христа і їхню роль у розп’ятті. Тут, у другій частині розділу Павло обрушується з нищівною критикою на ворогів Євангелії серед юдеїв: «Які вбили й Господа Ісуса та [Його] пророків, та й нас переслідували; і Богові не догодили, і ворожо настроєні до всіх людей, перешкоджають нам говорити язичникам, аби спаслися, і тим самим вони постійно доповнюють свої гріхи. Зрештою, спіткав же їх гнів.» (2:15–16).
Треба добре вбачати різницю між анти-семітизмом та анти-юдаїзмом. У першому випадку, прикладом якого є німецькі нацисти, що нищили євреїв незалежно від їхніх переконань та вірувань. Багато євреїв у Німеччині вважали себе німцями, чимало з них було християнами, але нацисти все одно знищували їх за етнічним походженням, через єврейську кров. Це є приклад антисемітизму — ненависті до євреїв через те, що вони євреї. Що ж стосується антиюдаїзму, боротьби апостола Павла проти юдейської релігії, вона не може вважатися антисемітизмом, бо, як ми знаємо, апостоли були євреями, сам Господь Ісус Христос був євреєм. Отже, цілковито безпідставно звинувачувати євангелістів та апостолів у антисемітизмі. Вони боролися проти перекручення біблійного вчення юдейськими книжниками та вчителями Закону. Самих же євреїв, своїх братів, вони любили, а Павло, навіть, казав, що згоден бути відлученим від Христа задля євреїв, щоб вони навернулися до свого Месії.
Мартіна Лютера також помилково звинувачують у антисемітизмі. Пафос його памфлетів, скерованих проти німецьких євреїв, обумовлений розчаруванням реформатора. Лютер сподівався, що його вчення знайде прихильників серед євреїв й вони стануть лютеранами, але натомість, євреї глузували з нього, чим й викликали гнів Лютера. Лютер був не антисемітом, а антиюдаїстом. Він боровся з юдейською антихристиянською релігією і був би щасливим, якби євреї стали протестантами й вважав би їх за братів.
