10 грудня. Божа печать на чолах (Об’явлення 7)
У цьому випуску від 10 грудня читаємо Об’явлення Івана Богослова, 7 розділ. Іван розповідає про людей, які будуть врятовані від майбутніх судів Божих.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Друзі, закликаю вас взяти участь у читанні Біблії разом зі мною. Виберіть собі розділ згідно річному плану й надішліть мені аудіофайл.
Текст Нового Заповіту у перекладі Турконяка є на вебсайті https://www.bible.com/uk
Річний план читання за посиланням https://novochekhov.com/unt/readingplan.pdf
Аудіофайли у форматах aac або mp3 надсилайте, будь ласка, за адресою mail@novochekhov.com
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Біблія вчить нас, що милосердний Бог є також суддею. Справедливим, нелицемірним, не зважаючим на особу. Попередній, 6 розділ, розказував про суди Божі й тих, хто був засуджений. 7 розділ повідомляє про тих, хто буде врятований від страшних кар, кого Бог приймає до себе, щоб вони перебували разом із Ним навіки віків. Хто ці люди?
Автори тлумачення Біблії з Далласької Богословської семінарії вбачають тут дві категорії врятованих у ті страшні дні.
1) Про спасенних із єврейського народу.
2) Про спасенних з усіх інших народів.
У 7 розділі ми знову зустрічаємо концепцію Божої печаті на людях, яка захищає людей від судів і покарань. У давні часи, на Сході, царі, різні впливові особи, купці, та інші мали особисті печатки, іноді у вигляді перснів, якими засвідчували документи, а також помічали предмети особистої власності. Купець запечатував пакунки товарів, щоб вказати, що вони належать йому; а власник виноградника свої глеки з вином, щоб вказати на те, що вони походять з його виноградників з його гарантією якості.
Коли єгипетський фараон призначив Йосипа над усією землею, він зняв перстень зі своєї руки й надів його на руку Йосипа на знак даної йому влади (Бут 41:42). Гробниця, у якій був похований Ісус, була запечатана римською печаттю, за порушення якої загрожувала смертна кара. Апостол Павло пише до Ефесян, що повіривши у Христа, вони були відзначені печаттю Святого Духа, що є доказом їхньої належності Богові й гарантією спасіння (Еф.1:13–14).
Отже, печать на чолах, яку побачив Іван Богослов, була ознакою того, що ті люди належать Богові й перебувають під Його охороною.
Що стосується кількості спасенних, то чимало коментаторів Біблії сходиться на тому, що число 144 тисячі (по 12 тисяч із кожного ізраїльського племені) є символічним, бо число 12 символізує повноту, завершеність. Є думки, що оці 12 колін є всесвітньою Церквою, але ніде в Біблії християнська Церква не уподібнюється 12 ізраїльським племенам. Зважаючи ж на те, що в Біблії, також і в Новому Заповіті, не один раз нагадується про спасіння євреїв в останні часи, можна припустити, що Іван бачить тут здійснення Божої обітниці, про яку ясно сказав апостол Павло в листі до римлян: «Не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників. Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. (Рим.11:25).
