20 вересня. 1 Кор 9. Карма і привілеї
У цьому випуску від 20 вересня текст 9-го розділу Першого послання до коринтян. Апостол Павло відмовляється від привілеїв апостола, щоб служити безкорисно.
Щоденна програма Петра Новочеха транслюється о 9 годині вечора за київським часом.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Люди іноді не уявляють того, наскільки важлива Біблія для особи і суспільства. Без християнського світогляду люди приходять до хибних і небезпечних висновків. Наприклад, вчора я прочитав пост на Фейсбуці однієї освіченої дами, росіянки із Канади, яка дуже серйозно застерігає проти безкорисливої допомоги. Свою думку вона обґрунтовує посиланням на карму.
“Безкорислива допомога комусь створює кармічний зв’язок з тим, кому ви допомогли, а він нічого не віддав вам у відповідь. Чим більше ви допомагали, тим більше кармічних зв’язків утворилося… тому людині доведеться віддавати можливо і в наступних перевтіленнях, платити за рахунками, так би мовити. Душі високого порядку, навпаки, обривають, закривають усі зв’язки з тим, що може їх тягнути назад на перевтілення… Вони проходять свій земний шлях, не залишаючи “слідів”. Небезпечна тенденція для світлої людини допомагати та віддавати свою енергію безкорисливо та безкоштовно.
Уникайте безкорисливого служіння, – завершує вона. – Все має бути оплачено, такі закони всесвіту, за порушення карають обидві сторони.”
Висновок, що робить ця, нібито релігійна людина (бо на її сторінці є й християнські символи й привітання з Різдвом), яким би диким та дивним він не здавався, базується на неправдивих релігійних концепціях карми та перевтілення. Якщо людина страждає, то це наслідок неправильних дій у минулому, отже вона має своїми стражданнями спокутувати провини попередніх перевтілень, а якщо їй допомогти, та ще й безкорисливо, то через цю допомогу людина втратить можливість стражданнями “очистити” свою карму й залишиться на наступне перевтілення, знову страждати.
Особливо цинічно ця порада звучить під час російського нападу на Україну й численні страждання невинних людей, які потребують негайної допомоги, саме безкорисливої допомоги, бо багато з них втратили все. Але з кармічної точки зору, українці страждають не через звірства росіян, а то, що колись в минулому житті, в інших перевтіленнях робили щось лихе, оті маленькі дитятка, яким повідривали російські ракети ноги чи руки.
Бачите, одні росіяни, що в Росії, бомблять українські міста й калічать дітей, а інші росіяни, що в Канаді застерігають проти допомоги, посилаючись на універсальні закони всесвіту. Брехлива ця кармічна релігія, людиноневисницька.
Таки не усі релігії вчать одному й тому ж, як часто можна чути від невігласів із вищою освітою. Саме Біблія, вчення Христа змінило наш світ й створило найкращу із існуючих на землі цивілізацію, де найвищою заповіддю є наказ любити Бога та один одного, і служити безкорисливо нужденним.
Отож, слухаємо Новий Заповіт, 1 Кор. 9 розділ.
В цьому розділі Павло продовжує головну ідею попереднього, 8-го, а саме, в першу чергу потрібно дбати не про себе, а про інших, не про свої привілеї, а щоб бути корисним для громади. Як апостол, засновник коринтської церкви, Павло має свої права та привілеї. Він має право отримувати матеріальну допомогу від церкви, він має право одружитися і вести більш комфортне життя, він міг би не прикладати так багато зусиль служачи людям, нібито він їхній раб. Але він вирішив не користуватись своїми привілеями, щоб не дати коринтянам жодного приводу засудити апостола і розірвати з ним зв’язки.
Коли читаєш 9 розділ відчуваєш ніяково із за того, що Павло принижується до виправдовувань перед коринтянами. Навіщо він це робить? Чи не більш достойно було б просто залишити їх, якщо вони заперечують його апостольство.
Насправді, оце довге листування із церквою у Коринті пов’язане з тим, що Апостол турбується щоб коринтяни не втратили єдність із іншими християнами, із іншими церквами. Бо апостол Павло визнається усіми церквами, його поважають інші апостоли серед яких такі відомі, як Петро чи Яків, брат Ісуса Христа. Якби коринтяни відсторонились від Павла, церква ризикувала залишитись в ізоляції від інших церков, від тодішнього християнської спільноти. А коли якась церковна громада ізолює себе від інших, там звичайно починаються руйнівні процеси: чи зароджуються єресі, чи роздробляється на фракції, а то навіть утворюється на тоталітарну секту.
