23 вересня. 1 Кор 11. Голі голови
У цьому випуску від 23 вересня текст 11-го розділу 1-го послання до Коринтян. Павло виправляє помилки коринтян щодо зовнішнього вигляду та проведення Вечері Господньої.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Транскрипт випуску
Серед деяких християн, особливо серед молоді, побутує така думка, що зовнішній вигляд не є важливим для Бога. Бо Бог дивиться на серце, а не на лице, – цитують вони Біблію. То дійсно так, і якби ми перебували на безлюдному острові, де є тільки ми і Бог, то могли б ходити будь у чому, а навіть голяка. Але ми живемо серед людей, і Бог уважає на те, як ми поводимося із ними. В цьому разі, зовнішній вигляд має велике значення. Якщо я не миюсь вчасно і від мене несе смородом, то це є демонстрація зневаги до людей навколо мене. Якщо я одягаюсь кричуще контрастно до того стиля, що є прийнятий у даному суспільстві, це теж може бути проявом зневаги до того суспільства.
Одяг виконує декілька функцій. перш за все він захищає тіло від негативного впливу зовні: чи то холоду, чи то спеки, або як у пожежників – від вогню. Військова форма допомагає воїнам ефективніше виконувати свої задачі. Існує ще одна суттєва функція одягу: одяг транслює людям навкруги інформацію про особу. Одяг передає певний меседж.
Все це нібито елементарні поняття, але апостолу Павлу довелося допомагати коринтянам розібратися і з цим, простим питанням зовнішнього вигляду.
Отже послухаємо 11 розділ
У грецькому суспільстві того часу, як і всюди, існували свої певні норми зовнішнього вигляду, одягу і тому подібне. Але, здається, що коринтські християни вирішили, що вони вільні від тих умовностей, звичаїв, і навмисно чи ненароком шокували місцеву публіку. Давні документи свідчать, що в першому столітті жінки не могли з’являтися на людях з непокритою головою, і звичаю цього трималися як юдеї (3 Маккавіїв 4:6; Мішна, Кетубот 7:6); Вавилонський талмуд, Кетубот 72а-б), так і греки та римляни (про це пишуть Плутарх “Про мораль”; і Апулей “Золотий осел”). В комедіях Арістофана поголена жіноча голова є символом безчестя. До речі, світ не дуже змінився за тисячі років. Розлючені французи після перемоги над гітлерівцями стригли голови жінок, що співробітничали із німцями, й проводили їх парадами ганьби.
Заслуговує на увагу те, що у 5 вірші Павло використовує слово обстрижена із визначеним артиклем. Це наводить коментаторів Біблії на думку, що у ті часи існувала певна категорія жінок, ймовірно, повій, які мали пострижені голови.
Але, знову ж, треба не забувати, що ці вимоги щодо покриття голів чоловіками та жінками, довжини їх волосся, до великої міри були обумовлені звичаями народу, серед якого жили коринтяни. Античні правила змінилася з часом, але и сучасному європейському суспільстві існують стандарти, що стосуются зовнішнього вигляду та стилю. Отже це треба мати на увазі, щоб не передати своєму оточенню хибний меседж. Наприклад, в США я ношу обручку на лівій руці, як прийнято тут для одружених чоловіків. Я міг би сказати, як коринтяни, що я вільний робити, що хочу й перекласти обручку на праву руку, але таким чином я б повідомляв людей, що я одинокий, не маю дружини. Не думаю, що апостол схвалив би це.
У другій частині розділу апостол Павло впорядковує проведення церквою Господньої вечері. Сьогодні у багатьох церквах, причастя є чітко визначеними діями, прописаним до подробиць ритуалом, месою. На початку, Господні вечері виглядали, як звичайні вечері, під час яких християни споживали повсякденну їжу, а також згадували про смерть і страждання Христа, ділячись одне з одним, хлібом та вином. На жаль, і це славний звичай коринтяни зіпсували. Павло наполягає на тому, щоб люди приймали чашу та їли хліб достойно, “розрізняючи Господнє тіло”, тобто сприймали братів і сестер як членів церкви, що є Христовим тілом, і відповідно поважали їх.
