3 січня. Дитинство Ісуса (Лк.2)
У цьому випуску від 3 січня читаємо другий розділ Євангелії від Луки про народження та дитинство Ісуса Христа.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Ми дізнаємося про обставини народження Ісуса і його дитинства із цього розділу. Лука як історик датує цей період часом правління імператора Октавіана Августа, який офіційно правив римською імперією з 27 р. до н.е. по 14 р. н.е. Критики Біблії зауважують, що давні документи нічого не кажуть про перепис у Юдеї в ті часи, однак argumentum e silentio — аргумент від мовчання, це не найкращий доказ. Традиційно, атеїсти оголошували міфічними фігурами майже всіх головних героїв Біблії: Давида, Соломона, самого Христа. Понтій Пилат теж вважався вигадкою, тому що, мовляв, немає давніх документів про нього. Лише, коли в 1961 року італійські археологи знайшли вапнякову плиту з латинським написом, що згадує Пилата, наполягати на його міфічності вже стало зовсім непристойно, навіть для атеїстів.
Друге заперечення стосується того, що на той час Юдея мала автономію і збирала податки сама, отже римський перепис для оподаткування населення не міг проводитися в Юдеї. На це Лоренс Портер, автор пояснень до Євангелії від Луки у Зондерванському Біблійному Коментарі, вказав на те, що кілька років по тому в Єгипті проводився перепис за аналогічними обставинами.
Відомо, що імператор Август дуже переймався власною особою. Він згадує: «Коли я керував своїм тринадцятим консульством, Сенат, вершники і весь римський народ дали мені титул Батька країни…». У 8 році до Р. Х. він видав розпорядження провести перепис-реєстрацію населення імперії, щоб добитися повної лояльності мешканців імперії. Йосип Флавій, здається, згадує саме цю подію у своєму творі «Юдейські старожитності»: «Коли весь єврейський народ запевнив у своїй добрій волі цезаря та його уряд;…[фарисеї] не присягали: їх було понад шість тисяч». Цілком можливо, що реєстрація, а не перепис для оподаткування, розпочавшись у 8 році, продовжувалась декілька років і досягла Юдеї в шостому чи п’ятому роках до н.е., саме в часи, про які пише тут Лука. До речі, у часи повної комп’ютеризації, перепис населення у США триває майже цілий рік.
Згадка про правління Киринія Сирією теж вважається проблематичною. Справа в тому, що за відомими римськими записами Кириній був губернатором Сирії з 6 до 11 років від Р. Х. і проводив перепис саме в той час. Це ніби не збігається зі словами Луки про те, що він правив Сирією до народження Христа. Знову ж таки, римські записи дуже неповні. Ми маємо справу з подіями двохтисячолітньої давнини в місцевостях, де велися війни, палали пожежі, руйнувалися міста. Однак, і в цьому випадку, археологи знайшли артефакт, який, можливо, вирішує цю проблему. Неподалік Риму, у містечку Тіволі було знайдено надгробок із написом про те, що похований був «двічі легатом» Августа в Сирії. Невідомо, чи це є могила саме Киринія, але в будь-якому разі, напис доводить, що Кириній міг правити в Сирії двічі. До речі, Лука в наступній своїй книзі — Діях Апостолів, згадує про той пізніший перепис Киринія, того разу для оподаткування, і який спровокував повстання юдеїв під керівництвом Юди Галилейця. Отже, Лука знав про обидва переписи й тому назвав перепис у 2 розділі першим.
Зі змісту другого розділу ми розуміємо, що єврейський народ жив у ті часи очікуванням Месії — обіцяного пророками Старого Завіту спасителя Ізраїлю. Про те свідчить молитва Симеона, проповідь пророчиці Анни, а також урочисте прославлення Бога самою Марією.
Очевидно, що Марія та Йосип були незаможним подружжям. За законом Мойсея, кожен первісток присвячувався Богові, і батьки мали принести жертву, залежно від достатку. Жертва, яку принесли Марія та Йосип, свідчить про те, що вони були бідні; принести ягня вони не змогли, тому купили пару голубів.
Лука — єдиний із євангелістів, хто розповідає про дитинство Ісуса. Однак, на відміну від апокрифічних євангелій, переповнених нісенітницями, Лука дуже стримано змальовує той період життя Месії. Але, навіть із короткого опису, ми розуміємо, що Ісус Христос вже у дванадцятирічному віці знав про Своє призначення й поклик. Незважаючи на це, Він залишався під владою Йосипа та Марії.
