У цьому випуску від 3 червня читаємо Послання до Ефесян, розділ 3. Павло розповідає про велику таємницю, у яку в минулому силкувались зазирнути ангели.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
У цьому розділі Апостол Павло змальовує Божий план спасіння людства через хресну місію Свого Сина, як велику таємницю, що була невідома попереднім поколінням не лише людей, а навіть небесних істот — ангелів. Про них Апостол Петро писав, що в минулому, ангели, розуміючи, у Бога є якийсь таємний намір щодо людей, силкуватися придивитись до тої таємниці (1Петр.1:12), але навіть вони не могли збагнути велич Божого спасіння. І навіть найхитріший сатана не мав розуміння того, що відбувається на його очах, коли Божий Син став людиною, народившись маленьким хлоп’ятком від сільської дівчини Марії з Назарету. Диявол помилково вважав, що якщо він вб’є Ісуса, він остаточно закриє тему спасіння людей, остаточно вирішить людське питання таким чином, щоб людство навіки залишилося під його владою і загинуло навіки. Пишучи до коринтян про цю таємницю, Павло зазначав, що «її ніхто з правителів цього віку не пізнав, бо коли б пізнали, то не розіп’яли би Господа слави.» (1Кор.2:8). За великим небесним задумом, Божий Син зголосився понести покарання за все людство, за всі гріхи й переступи людей. Вмираючи на хресті, Він не гинув безславно в ганьбі та приниженні, як вважав сатана та його прислужники із можновладців Юдеї. Ні, Божий Син видобував у страшних стражданнях, так би мовити, у космічній боротьбі спасіння людського роду.
Тепер, у світлі голгофського подвигу Христа, ми розуміємо давні пророцтва Мойсея, Давида, численних пророків Старого Завіту, які до того виглядали таємними та незрозумілими давнім євреям. Особливо важко їм було збагнути пророцтва про майбутню єдність усього людства, язичницьких народів, які разом із євреями служитимуть Богові. Це Божа таємниця створення Церкви Христа — спільноти всіх людей, з усіх часів та народів, яка перебуватиме вічно разом із Богом на небесах після того, як закінчиться земна історія людства. Очевидно, що ми лише частково охоплюємо своїм розум цю таємницю спасіння. Вона ще розгортається перед нашими очимами. Павло пише, що там таке незбагненне багатство, що тільки за допомогою Духа Святого ми можемо краще побачити його. Про це апостол молиться і сподівається, що ми осягнемо разом з усіма святими безмежну Божу любов.
І ми, зі свого боку, будемо молитися за Україну, щоб Господь дарував перемогу, щоб втрачаючи наших братів та сестер у Христі, друзів та рідних, хто віддає у цій страшній війні своє життя, ми пам’ятали, що вони не щезають у небуття, а переходять у свою вічну оселю разом з усіма святими усіх часів та поколінь, де ми свого часу знов зустрінемося з ними.