20 червня. Щире співчуття (Пр.14)
У цьому випуску від 20 червня читаємо Притчи Соломона, розділ 14. Українці втрачають найкращих синів та дочок. Як можна потішити тих, хто страждає?
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Зверну вашу увагу на 10 вірш: «Лише серце розуміє власну гіркоту, так само і його радості належним чином не поділяє ніхто чужий.»
У ці часи, коли українці віддають своє життя, обороняючи Україну від кровожерливого ворога, соломонові рядки нагадують про невимовну біль та страждання, які переносять їхні рідні та друзі. Незважаючи на усю нашу любов та емпатію, Соломон каже, що ми не спроможні зрозуміти належним чином гіркоту серця жінки, яка втратила свого чоловіка, або дитини, до якої вже ніколи не повернеться батько й не скаже: «Якою ж ти стала красунею, моя квіточка!» Це не значить, що нам не варто висловлювати співчуття чи допомагати грошима, але варто розуміти, що люди житимуть із почуттям порожнечі ще тривалий час. А коли розумієш обмеженість своїх зусиль, звертаєшся до Бога, який може зрозуміти людину в повноті. Тому, допомагаючи за мірою своїх сил, втішаючи власними словами щирого співчуття, молимося, щоб сам Господь приніс втіху скорботним серцям подихом Своєї надприродної любові та спокою.
