16 травня. “Кінець світу” (2 Сол.1)
У цьому випуску від 16 травня читаємо Друге послання до солунян, розділ 1. Павло заспокоює християн Солуня щодо останнього часу.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Апостол Павло заснував церкву в Солуні під час своєї другої місіонерської подорожі. Через вороже ставлення керівництва міста, він мав залишити Солунь досить скоро, не встигши навчити новонавернених християн усім важливим істинам віри. Наступні півтора року він перебував у Коринті, на півдні Греції в провінції Ахайа. Павло дбав про те, щоб солуняни зростали у вірі, тому він час від часу посилав туди своїх помічників, а також писав до них листи. Перше послання, здається, допомогло солунянам зміцнитися у вірі під час суворих переслідувань, але з’явилась інша проблема, а саме — хибне вчення щодо Дня Господня. У Першому посланні Павло пояснив, що Господь Христос прийде в другий раз, щоб забрати Свою Церкву на небеса. Деякі віруючі були так вражені цією істиною, що цілком зосередились на очікуванні Дня Божого, побоюючись пропустити ту важливу подію. Хтось полишив роботу, закинув повсякденні справи, вештався по домівках та, схоже на те, що став розповсюджувати істеричні настрої: а що, як ми вже прогавили той День і Господь уже забрав до Себе на небеса Своїх дітей, а ми залишились тут? Серед сучасних християн теж можна зустріти нездорову зацікавленість темою “кінця світу”. Деякі годинами дискутують, намагаючись визначити день Другого пришестя; інші переїжджають в якісь місця, ніби “поближче до Бога”; а іноді навіть трапляються трагедії, коли віруючі, обдурені через брак знання Біблії, йдуть за шахраями, що призначають дату та місце Другого пришестя Христа, роздають своє майно, а після того, як чергова дата виявиться оманою, вони залишаються без коштів, без домівок, розчаровані, а подекуди, відвертаються від Бога.
Отже, зважаючи на серйозність проблеми, десь близько 52 року, Павло вимушений був написати Друге послання до солунян. У ньому він хвалить солунських християн за витривалість у стражданнях, а також виправляє хибні уявлення щодо Дня Господа, щоб ніхто не ошукав їх жодним способом.
