У цьому випуску від 15 червня читаємо 6 розділ Послання до Євреїв. До деяких людей марно звертатися з закликом до покаяння. Хто вони є?
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
У цьому розділі є слова, які лякають деяких християн. Ми всі розуміємо, що час від часу, навіть добрі щирі християни грішать, спотикаються і про що ясно пишуть апостоли Яків та Іван. У такому разі, Іван закликає нас негайно звертатися до Бога, бо ми маємо Заступника перед Ним, Ісуса Христа. Але є люди з особливо чутливим сумлінням, яке намагається експлуатувати диявол. Він іноді вживає Боже слово, щоб засудити та зруйнувати віру в нас. Наприклад, початок шостого розділу виглядає так, ніби для християнина, що згрішив немає можливості покаятися та відновити своє життя в Христі. «Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені і скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа, скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку,
і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!» (6:4–6).
Якби ці слова значили саме неможливість покаяння, то апостол Петро не був би тим апостолом, про якого ми знаємо. Бо він був відпав, зрікся Христа після того, як упродовж трьох років був учнем і апостолом Христа. Зверніть увагу на увесь текст уривка, особливо останні рядки: «розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!» Ось у якому стані людина не може покаятися: коли вона продовжує зневажати Ісуса Христа й розпинати Його в собі, як це колись робили юдейська старшина через ненависть до Христа. Ми пам’ятаємо, що вони так і не покаялися в цьому злочині. Коли апостоли звинувачували їх у вбивстві Месії, то вони замість смиренного визнання гріхів палали гнівом на апостолів та скреготали зубами. А зовсім інша реакція була в народу у відповідь на промову Петра в день П’ятдесятниці. «Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?»
Боже Слово нагадує нам, що «праведний сім разів упаде і встане» (Пр.24:16), а той, хто падає, грішить та вважає це нормальним і не кається — ось тому неможливо оновитися в покаянні, бо він і далі розпинає в собі та зневажає Божого Сина.