14 січня. Милосердний самарієць (Луки 10)
У цьому випуску від 14 січня читаємо Євангелію від Луки, розділ 10. Найвідоміша притча Христа і її вплив на суспільство.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Підписка для iPhone
Транскрипт випуску
Притча про милосердного самарійця, що знаходиться в цьому розділі, можливо, є найвідомішою притчею Ісуса Христа. У низці країн, наприклад, Сполучених Штатах та Канаді, є такий закон, який називається законом про милосердного самарійця. Якщо хтось намагається повернути до життя людину, що знепритомніла чи якось інакше постраждала, і сумлінно та добросовісно допомагає постраждалій (наприклад, робить штучне дихання), то в такому разі їх не притягують до суду, якщо вони припустяться якихось помилок, надаючи допомогу. Якби не було такого закону, сторонні перехожі остерігалися б допомагати постраждалим, боячись подальшого позову. Вплив цієї притчи Христа проявився і в створенні законів про обов’язок рятувати, які вимагають від людей пропонувати допомогу та притягують до відповідальності тих, хто цього не робить.
Для юдеїв того часу, ця притча звучала дуже радикально. Найповажніші на той час у суспільстві люди — священники та служителі храму — є негативними персонажами оповідання, а представник найзневаженої категорії — мешканець області на північ від Єрусалиму, що була населена людьми, які вважалися юдеями нечистими — самарієць є головним позитивним героєм притчи. Зверніть увагу, що законник не хоче навіть повернути свого язика, щоб назвати його самарійцем, а говорить абстрактно «той, хто змилосердився».
