13 червня. Лише в Бозі втіха душі (Пс.62-64)
У цьому випуску від 13 червня читаємо псалми Давида про те, де є джерело сили й втіха для людських душ.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Добре відомо, що в Давида було чимало ворогів. На піку народної популярності його зненавидів цар Саул, у зеніті своєї влади, коли він посідав трон Ізраїля, син Авесалом повстав проти Давида, та й сам він був іноді найгіршим ворогом собі, коли грішив проти Божих заповідей.
Загроза від ворогів полягає не лише в тому, що вони мають зброю і загрожують здоров’ю та життю. Ворожі слова — як стріли, наклепи — як отруйні гази, загрожують душевному стану. Пам’ятаєте, я розповідав про дівчину з Маріуполя, Марію Вдовиченко, яка пережила жахливі часи захоплення та окупації міста російськими загарбниками? Вороги розбомбили її дім, вбили її батька та бабусю, але тепер, каже вона, я не дозволю їм забрати моє життя, я продовжуватиму жити, вчитись, працювати й бути щасливою. Де вона знаходить ту силу?
Кожен може помітити, що він чи вона відчувають себе щасливими, окриленими, якщо люди навколо підбадьорюють, надихають, віддають належне, особливо, коли це роблять найближчі рідні та друзі. З іншого боку, чи не більшість емоційних розладів та засмучень спричинюється не хворобами або браком грошей, а саме отруйними словами, несправдливим осудом, безпідставною критикою, плітками поза спиною тощо. Усе це було добре відомо Давидові, отже, він знайшов протиотруту й написав про неї в 62 псалмі: «Лише в Бозі заспокоюється моя душа, адже на Нього надія моя… Скеля сили моєї і мій притулок у Бозі. Народе мій, повсякчас покладайся на Нього. Виливайте перед Ним
ваші серця. Бог — наш Захист.»
Бачите, Давид покладається на Бога не лише під час війни, на Його захист від ворожої зброї. Бог є захистом серця Давидового, тобто Боже Слово є протиотрутою прокляттям, приниженням та образам. Коли Давидові боляче через гострі неправдиві слова, він виливає перед Богом своє серце, усю біль і гіркоту, а натомість заповнює серце Божою істиною.
Багато років тому ми з дружиною помітили специфічну схему притаманну диявольській спокусі. Коли Бог докоряє нам за якусь провину та гріх, Він веде до покаяння і, якщо ми, коримося Йому, каємося, Він прощає, втішає і підіймає. Коли ж диявол засмучує нас через думки чи критику людей, він докоряє ніби правдивими звинуваченнями: «Ти помилився, схибив, зробив лихе, згрішив, не виконав, обманив… Ти, навіть, до Бога не можеш зараз звертатися, бо дуже нечистий…» Й що довше ми прислухаємося до таких звинувачень, що більше втрачаємо надію. Ворог дійсно хоче нас повалити, наче похилену стіну, наче розхитану огорожу.
Не потрапляйте в ту пастку, — повчає Давид. — Якщо згрішили — йдіть до Бога й кайтеся, виливайте своє серце і Він дасть прощення, надію і захист. Розправляйте свої крила, як орли (Ісая 40:31).
На жаль, іноді навіть християни шукають підтримки не в Бога, а в людей, особливо якщо ті є відомими, авторитетними особами. А щодо людей, — пише Давид, — то вони, як подув вітру. Навіть найвпливовіші ненадійні. Сьогодні вони вас підтримали, а завтра — проігнорували чи принизили. Лише в Бозі заспокоюйте свою душу. Лише в Бозі — двічі повторює Давид.