10 січня. Як навчає Христос (Лк.7)
У цьому випуску від 10 січня читаємо розділ 7 Євангелії від Луки. Спосіб, у який Ісус навчає людей мислити самостійно.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Підписка для iPhone
Транскрипт випуску
Зверну увагу на спосіб, у який Ісус Христос передає людям Божу науку. В цьому розділі
Лука розповідає про зустріч Ісуса з учнями Івана Хрестителя. На той момент Іван був заарештований Іродом та сидів у в’язниці. Там в ізоляції, схоже, його почали долати сумніви: чи справді він виконав Божу справу — приготувати шлях для Месії, чи справді Ісус є Месія? Про Ісуса ходили дуже суперечливі чутки: релігійні авторитети вважали Його небезпечним єретиком, багато хто з народу визнавали Його пророком на зразок давніх пророків, і деякі здогадувалися, що Він є хтось більший, що Він є Месія.
Іван бажав переконатися в тому, що Ісус таки є той самий обіцяний пророками Христос, Месія. Але Ісус відповів на пряме запитання дивним чином. Він не став казати учням Івана: передайте Іванові, що Я дійсно є Месія Ізраїлю! Ні. Він заохотив їх подумати й самим дійти висновку. Христос послався на месіанське пророцтво Ісаї, саме те, яке він прочитав у назаретській синагозі: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування!» (Лк.4:18–19). І додав: «блаженний той, хто через Мене не спокуситься!» Пам’ятаєте, назаретяни спокусилися через Нього. Вони знали Його батьків, самого Ісуса з дитинства, тому жодні чудеса й сили не змінили їхнього презирливого ставлення до Христа.
Розмова Христа з учнями Івана Хрестителя висвітлює стиль спілкування Ісуса з людьми. Він спонукає слухачів до активного осмислення, до аналізу Своїх промов, до того, щоб вони самі робили висновки. Навіть, стоячи перед судом Пилата, на його запитання: «Чи Ти Цар юдеїв?» Ісус відповів: «Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?»
Ісус не годував людей готовими формулами чи гучними гаслами. Його численні притчи, порівняння, парадоксальні заяви — усе те спонукало людей міркувати, ретельно обдумувати й знаходити істину.
Кожний християнин має цей досвід самостійного мислення, самостійного пошуку, самостійного рішення щодо Христа і слідування за Ним. Є небезпека, що в процесі самостійного пошуку людина дійде дуже дивних, екзотичних висновків, які не підтверджуються Божим Словом, а навіть входять у суперечність із Христом. Для того існує церква, християнська спільнота, численні праці богословів, і також ця програма, які допомагають нам осягнути повноту Божої науки й уникнути омани.