У цьому випуску від 17 квітня читаємо розділ 15 Євангелії від Марка. В момент смерті Христа на хресті величезна завіса, що відокремлювала найсвятіше місце храму роздерлася надвоє. Що то значило?
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Роздерта завіса. У цьому розділі зверну вашу увагу на 38 вірш. У момент, коли Ісус помер, завіса в храмі роздерлась згори додолу.
Храм і храмове богослужіння юдеїв було переповнене символами. Починаючи ще зі скінії Мойсея — намету, який виконував функції пересувного святилища під час мандрування єврейського народу пустелею впродовж 40 років, люди засвоїли головну ідею храму: це є святе місце, де перебуває Божий дух, з яким треба поводитися дуже обережно, щоб не спаплюжити святиню. У святому храмі розташовувалося місце, що називалося найсвятішим — Святе Святих, до якого навіть прислуга храму не могла заходити, а лише раз на рік у день посту, спокути й покаяння, Йом Кіпур, головний священик — первосвященик заходив на декілька хвилин, щоби покропити кров’ю жертви, принесеної за гріхи всього народу.
Найсвятіше місце символізувало присутність Господа й було відділено від решти храму товстенною завісою заввишки 10 метрів. Вона нагадувала людям не лише про Божу присутність у храмі, але і про те, що люди є грішні, і не можуть перебувати разом із Богом, бо між ними є нездоланна перешкода — людські гріхи, які не дозволяють їм наближатися до святого Творця.
Євангеліст підкреслює, що в момент смерті Христа, коли Ісус на хресті поніс покарання за всі людські гріхи і Своєю кров’ю назавжди очистив нас від гріхів, ця завіса роздерлася згори додолу — тобто Сам Господь роздер її, відчинив доступ до себе для всіх людей. Гріх, що відокремлював нас від Бога видалений! Дорога до Бога відкрита завдяки жертві Христа! Про це в Посланні до Євреїв написане таке: «Брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса — новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, — і маючи Великого Священика в Божому домі, приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри» (Євр.10:19–22).
Сьогодні, якщо хтось і залишається без Бога і прямує до пекла, то лише через єдину причину — свою впертість та гординю, зневагу до Ісуса Христа, який ціною смерті проклав нам дорогу до неба.