У цьому випуску від 28 березня читаємо Псалтир, псалом Давида, 35. Молитва Давида, яка начебто написана для України сьогодні.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
На початку російського вторгнення ще у 2014 році мені потрапив на очі короткий твір російського сатирика Анатолія Трушкіна, який вкрай влучно змалював хибне богослов’я, яке переважає на терені російського християнства. Не лише православні, а й євангельські християни Росії виправдовують свою пасивність, байдужість, лякливість посиланнями на Божу волю: “Ну, раз Господь допустіл, что ми можем сдєлать… На всьо воля Бож’я…”
Я навожу тут цю гумореску мовою оригіналу, тому що українською неможливо передати цю побожну ницість.
Анатолий Трушкин. “Про Бога вспомнили”
– Здравствуйте. Бог в помощь.
– Спасибо на добром слове. И вам дай Бог здоровья. Как живете-можете?
– Божьей милостью.
– Слава Богу.
– Воруем понемногу.
– А что понемногу?.. Мы вот помногу воруем. Бог милостив.
– Да мы видишь как. Мы понемногу воруем, понемногу разбоем берем.
– А-а. Мы разбоем мало. Но, правда, недавно двое не без нашей помощи отдали Богу душу.
– Что ж, Бог дал, Бог взял.
– Да, видно, им так на роду написано. А все-таки старушку одну зазря угробили.
– Бога гневите. Что значит – зазря? Как это? Бог зря не допустит.
– Да, это так. Все от Бога. Нам на большую-то дорогу как выйти половчее?
– Сейчас все леском, леском, а где поляна как в крови, там налево.
– Найдем. Слава Богу, не маленькие.
– Найдете. Бог поможет. Осторожнее, не зацепите пулеметом за виселицу.
– Спаси Христос. Как можно?
– Ну, Бог в помощь.
– Вам того же. На Бога теперь вся надежда.
А тепер послухаємо справжнє Боже слово, справжнє богослов’я війни, псалом Давида.