25 березня. Постійні брехуни (Тит 1)
У цьому випуску від 25 березня починаємо читати Послання Павла до Тита. Апостол Павло відправив Тита до Криту, щоб він там упорядкував життя новостворених церков.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Про Тита відомо не багато. Тит був наверненим язичником (Гал. 2:3), який служив і подорожував з апостолом Павлом (Гал. 2:1-3). Здається він був надійною людиною, на яку Павло міг покластися у скрутних ситуаціях. Відомо, що у Павла були складні стосунки з церквою в Коринті, і саме Тита він надсилав туди, як свою довірену особу (2 Кор. 7:6-7; 8:6, 16).
Приблизно в 63-64 роках нашої ери, десь після того, як вони залишили Тимофія в Ефесі, Павло й Тит вирушили до Криту. Після короткого візиту Павло залишив Тита там, щоб той допомагав керувати критськими церквами (Титу 1:5). Згодом апостол написав послання і передав його Титу. Точний час і місце написання невідомі.
Мета послання до Тита полягала в тому, щоб навчити його, що він повинен робити і як навчати в критських церквах. Павло сподівався, що Тит приєднається до нього в Никополі й проведе там зиму (3:12), але неможливо дізнатися, чи відбулася ця зустріч. Востаннє Павло згадує про Тита, який пішов до Далматії (сьогодні це територія Хорватії та Чорногорії). За переказами, Тит пізніше повернувся до Криту і провів там решту свого життя.
