У цьому випуску від 23 січня читаємо Євангелію від Луки, розділ 17. Лінгвіст Василь Бартовщук про процес русифікації української мови і роль української діяспори у збереженні її.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Читаючи Біблію у перекладі Рафаїла Турконяка, я помічаю багато нових для мене слів, яких я не зустрічав у мові часів совецького союзу. Фахівці пояснюють, що совецькі лінгвісти значно русифікували українську мову. Ось що пише про це український лінгвіст Василь Бартовщук на своїй ФБковій стрічці.
“Нещодавно прочитав, що діяспора, мовляв, перекручує і спотворює слова, а ви повторюєте за ними дурне! Військовослужбині у шанцях – ха-ха-ха… ?
❗️Але погляньмо на природу речей об’єктивно. Комуністи майже сто років тому намагались максимально уподібнити українську мову до російської. Але як це можливо? Бо ж, у суті речі, будь-що нове завжди береться в штики. Тому робили вони це в кілька етапів, між якими щоразу проходило кілька років. І роблено це з геніяльністю фокуса, аби ви геть нічого не запідозріли і не помітили, навіть якби цілеспрямовано шукали у тому каверзу. Між її суміжними етапами майже нічого не змінювалось, але між крайніми була вже повна протилежність. Наведу приклад, який схематично дає Ю.Шевельов у своїй мовознавчій праці «Так нас навчали правильних проізношеній».
?Ви розгортаєте російсько-український словник і дивитесь, як буде українською «живопись»:
✅Живопись – малярство✅
Чудово. А тепер уважно слідкуємо за руками!!
Етап 1
Виходить 2-ге видання словника (змінене і покращене), шукаєте знову на тій сторінці:
❌Живопись – малярство, живопис❌
Ага, додали ще один синонім. Чому б ні? Наша мова жива, гарна, солов’їна, постійно розвивається, нехай буде!
Етап 2
Виходить 3-ге видання словника (ще більш покращене):
❌Живопись – живопис, малярство❌
Тут змінили порядок синонімів, але ви це навіть не помітили, бо пройшло кілька років (кажу ж, слідкуйте за руками). Отже поки ви нічого не помітили, основним словом у перекладах відтепер стало «живопис».
Етап 3
Виходить 4-ге видання словника (обережно – знову покращене!):
❌Живопись – живопис, малярство (застар.)❌
Слушно собі фіксуєте, що і це видання мало чим відрізняється від попереднього – лиш дописали примітку, що одне слово застаріле. Хм… Ну, може й так, раз їх було два, очевидно, що одне з них застаріле!
Етап 4
Виходить 5-ге видання словника (обережно – вже таке як треба!):
❌Живопись – живопис❌
Просто прибрали застаріле слово. Справді, нахіба нам застарілі слова? Фокус-покус-тру-ля-ля!
‼️Так ми позбулись тисячі питомих та властивих українській мові слів, як:
❌цегельня (цегельний завод)
❌взутярня (взуттєва фабрика)
❌цяцькарня (фабрика іграшок)
❌добродій (щось незрозуміле – викреслюємо)
❌прилипність (адгезія)
❌розмах (амплітуда)
❌течиво (рідина) тощо,
⚠️городина ж стала овочами
⚠️садовина – фруктами
⚠️далекогляд – телескопом
⚠️двигіт – струсом
⚠️електровня – електростанцією
⚠️добір – комплектом
⚠️дотик – контактом
⚠️зайвина – надлишком
⚠️обрус – скатертиною
⚠️робітня – майстернею
⚠️хитун – маятником, а
⚠️хитання – коливанням
⚠️цідило – фільтром.
⚠️Навіть слухівник мусів стати слухавкою, бо ж російське «трубка» жіночого роду, тому “варто виправити цю штучну розбіжність між спорідненими мовами!”
⚠️Чота стала взводом (як і більшість інших військових та математичних термінів).
⚠️ІслЯндію замінили на ІслАндію, а ФінлЯндію залишили (бо в рос. теж ФинлЯндия). Тепер одні слова пишуться через “я”, інші – через “а”, бідні школярі не дають собі ради, як це запам’ятати, наприклад: соціАльний, але діЯльний, ідеЯ, але ідеАльний – головне, щоб так як у вєлікам і магучєм! Раніше всі ці слова писались через “я”, так як природніше і милозвучніше, коли приголосні чергуються з голосними (після голосних “і” чи “е” вимовлявся приголосний “й”, тобто «йа»): соціяльний, матеріяльний, діяспора, ідеяльний (бо ж ідея).
❓А щодо діяспори, то це не вона спотворює і перекручує. Спотворили невігласи-комуняки. А діяспора з тією ще незмінененою мовою виїхала закордон і там її зберегла. Питання як бути далі з цим? Повернути все, як було? От як з проєктом – ніхто ж не вмер! Чи так само поетапно, як робили кумуняки, але в зворотньому порядку?
Що скажете?”
питає Український лінгвіст Василь Бартовщук