У цьому випуску від 24 січня читаємо Євангелію від Луки, розділ 18. Багатим важко увійти в Боже Царство тому, що вони покладаються на багатство.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
«Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства» — Ісус знову повернувся до теми багатства й учнівства. Ми вже читали в Луки про високі вимоги Христа до людей, які хотіли бути Його учнями. Хто любить когось більше, ніж Христа; хто не бере свого хреста; хто не відречеться від свого майна; хто не відречеться самого себе — не можуть бути послідовниками Ісуса Христа.
Ця тема знову з’являється в 18 розділі в розповіді про багатого юнака, який із великою пошаною звернувся до Христа, та з дуже похвальним побожним запитанням: «Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?» З погляду юдеїв, той юнак уже зробив усе необхідне, щоби Бог був задоволений ним. Він змолоду виконував заповіді, до того ж, він був багатий. А релігійні авторитети того часу вчили, що багатство є ознакою Божого благословення. Отже, він розглядався найкращим кандидатом на вічне життя із Богом. Але Христос так не думав. Він бачив сердце чоловіка, що воно прив’язане до земного багатства. То був випадок, коли майно володіло серцем людини, а не людина володіла майном.
Ми не бачили, щоб Ісус вимагав від усіх учнів роздавати бідним свої статки. Іван та Яків, Петро та Андрій залишили свій бізнес, свої доми, але не продавали їх, залишивши усе своїм сім’ям. Навіть від митника Матвія, який очевидно був небідний, Ісус не вимагав розпродати його власність. Пояснити це можна тим, що апостоли, за винятком Юди Іскаріота, не були прив’язані серцем до свого майна. Ісус залишався для них найголовнішим у житті. На жаль, у разі із цим знатним чоловіком, багатство володіло його серцем і було найзначущим для нього.
Можна лише уявити, як кардинально змінилося б його життя, якби він виконав Божий наказ. Напевно, він би залишив неабиякий слід у людській історії, схожий до того, який залишили апостоли. Але любов до грошей заблокувала всі перспективи, залишивши його безіменним панком місцевого значення.
Слідування за Христом, присвячення свого життя Йому, варто всіх багатств світу, бо відчиняє двері безмежного життя із Богом, що починається тут на землі, а продовжується в прийдешньому віці, який взагалі перевершує наші найсміливіші мрії.