3 вересня. Божі слуги, а не пани (Рим.13)
Щоденне читання Нового Заповіту, Псалтиря та Притч Соломона у перекладі Рафаїла Турконяка.
Апостол Павло роз’яснює принципи влади і її призначення: боронити добрих, карати злих
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Цей розділ серед росіянських християн є одним з найвідоміших текстів Послання до Римлян, бо він починається із слів, якими лукаві пастори навчають віруючих коритися земному начальству більше, ніж Богові: “Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом. Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться, той накликає на себе осуд.” (Рим.13:1-2). Якимось чином ті пастори уникають розповідати про продовження апостольського повчання щодо влади. А саме: правитель не має абсолютних повноважень. Він є слугою, який підпорядкований Богові. Він поставлений на місце правителя не задля задоволення власних амбіцій, чи збагачення, чи поневолення народу та придушення Богом даних прав людини. Він має від свого Пана – Царя понад царями, Ісуса Христа – доручення: карати злих та боронити добрих людей. Добре про це розповів сам Ісус у притчі про вірного та злого раба: “А коли той злий раб скаже у своєму серці: Мій пан запізнюється! —і почне бити своїх товаришів, а їсти й пити з п’яницями, то прийде пан того раба в день, в який не сподівається, і в годину, якої не знає; розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.” (Мт.24:48-51). На жаль, дуже багато правителів на землі вважають себе не підзвітними Ісусу Христу. Лицемірно теревенять про турботу про людей та їхні права, а в дійсності поводять себе, як той злий слуга.
Церква, пастори першочергово, мають обов’язок нагадувати представникам влади, що ті підпорядковані Богові, і якщо вони зловживають владою, то збирають на свою голову Божий гнів. У минулі часи церковні ієрархи бувало оголошували анатему таким правителям й не давали їм причастя.
Якщо повірити шахраям у рясі, то й Сталін з Гітлером та Путін – правителі від Бога. В дійсності ж, вони є ретельними слугами диявола, а не Христа. Добре прокоментував цей розділ Іоан Золотоустий.
“Бо немає влади не від Бога”, – каже (апостол). Як це? Невже кожен начальник поставлений від Бога? Не те говорю я, відповідає (апостол). У мене тепер йдеться не про кожного начальника окремо, а про саму владу. Існування влади, при чому одні керують, а інші підкоряються, і та обставина, що все відбувається не випадково і довільно, так щоб народи носилися туди й сюди, подібно до хвиль, — все це я називаю справою Божої Премудрості. Тому (апостол) і не сказав, що немає начальника, який не був би поставлений від Бога, але розмірковує взагалі про владу і каже: «Немає влади не від Бога; існуюча ж влада від Бога встановлена». Продовжуючи тлумачення, Іоан Золотоустий наводить інші приклади влади: у шлюбі, у школі, у бізнесі тощо, таким чином підкреслюючи, що Апостол Павло говорить про принцип, а не конкретне його застосування.
