У цьому випуску від 28 грудня читаємо Об’явлення Івана Богослова, розділ 20. Остаточна перемога над сатаною і його послідовниками.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Друзі, закликаю вас взяти участь у читанні Біблії разом зі мною. Виберіть собі розділ згідно річному плану й надішліть мені аудіофайл.
Текст Нового Заповіту у перекладі Турконяка є на вебсайті https://www.bible.com/uk
Аудіофайли у форматах aac або mp3 надсилайте, будь ласка, за адресою mail@novochekhov.com
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Іван сповіщає тут про остаточну перемогу над сатаною. Впадає в очі настирливість сатани в протистоянні Христу. Очевидно, що всі його плани валяться, тимчасові перемоги завжди закінчуються поразками, але він і далі задумуватиме змови, навіть після поразки його найуспішнішого плану із встановленням правління антихриста. З 19 розділу ми дізналися, що антихрист та його головний пропагандист, названий там лжепророком, укинені до вогняного озера, а 20 розділ починається з ув’язнення сатани на 1000 років, що забезпечило мирне життя на землі на цілий міленіум, про який пророки Старого Заповіту писали, як ідилічну картину мирного співіснування: «Тоді вовк житиме з ягням, і леопард лежатиме з козеням, — і телятко, і левеня, і віл будуть разом, а мала дитина їх водитиме… На всій Моїй святій горі ніхто не чинитиме іншому зла й не шкодитиме, адже земля буде сповнена пізнання Господа так, як вода наповнює море.» (Іс.11:6,9)
Це щасливе життя знову перерветься на короткий час, оскільки сатана буде звільнений зі своєї в’язниці. Знову він повернеться до старого: зводити народи, вводити їх в оману, обіцяти золоті гори. Диявол не може інакше — бо то є його природа. Про нього Ісус свідчив, що він є «був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.» (Ів.8:44). І знову ж таки, незважаючи на історію поразок, на безперспективність боротьби з Богом, багато людей приєднаються до нього, щоб зійтися для останньої битви з Божим військом і загинути навіки. Щось схоже на історію російських нескінченних спроб завоювати, підкорити, знищити, пригнобити народи навкруги, накрити усю земну кулю свастикою серпа та молота. Чому росіяни це роблять знову і знову? Вони не можуть інакше — це невід’ємна частина російської ментальності, імперського самоусвідомлення, диявольського месіанства. У такому разі перемовини про перемир’я, компроміси з ними — є лише продовженням війни, коротким затишком перед черговою агресією.