22 грудня. Слуги Божого гніву (Об’явлення 15)
У цьому випуску від 22 грудня читаємо Об’явлення Івана Богослова, розділ 15. Українські воїни мають вважати себе слугами Божого гніву.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Відео на Фейсбуці
Транскрипт випуску
15 розділ — найкоротший у книзі Об’явлення, містить усього 8 віршів. У першій частині ми бачимо переможців. То ті самі люди, які не підкорились тоталітарному режимові антихриста, які «перемогли звіра, та його образ». Знову і знову Біблія надихає нас не лякатися нікого, крім Бога. Найжорстокіші, найвсюдисущі, найтоталітарніші режими — порох під Божими ногами. Боятися треба не їх, а праведного Суддю всього всесвіту. «Хто не буде боятися, Господи, і не прославить Імені Твого?» — співають переможці. Страх Божий звільняє нас від страху людського.
У другій частині розділу з’являються сім ангелів із чашами Божого гніву. Вміст тих чаш страшний, важко дивитись на те, що спричиняють ті чаши нечестивим мешканцям землі, яку жахливу помсту за все їхнє зло та нечестя. На тому кривавому тлі контрастом сяє сліпучо білий одяг ангелів, що несуть чаши Божого гніву. Зміст чаш — кров, гній, вогонь — не заплямовує одяг ангелів, вони залишаються блискучо білими чистими, незважаючи на те, що роблять криваву справу Божої помсти.
Цей образ допомагає зрозуміти, чому видатні воїни стародавніх часів, на кшталт Давида чи Ісуса Навина не страждали від пост-травматичного синдрому, що є дуже поширений зараз серед військових, які брали участь у бойових діях. За даними американського Департаменту в справах ветеранів, приблизно 20 % учасників бойових дій страждають від ПТС. Існує залежність між кількістю ветеранів уражених цим синдромом і ставленням суспільства до тої чи іншої війни. Серед ветеранів В’єтнаму це число сягає 30 %, а серед учасників війни за звільнення Кувейту від іракської агресії Саддама Хусейна на початку 1990-х років таких лише 12 %. Загалом, американці вважають в’єтнамську війну ганебною в порівнянні зі справедливою війною за звільнення Кувейту від іракської окупації. Тому не дивно, що ветерани цих війн по-різному відчувають себе.
Але, навіть, коли війна справедлива, як наприклад, захист Європи від німецьких нацистів, вона залишається кривавою справою. У цьому разі солдатам дуже важливо вважати себе воїнами добра, які виконують важку працю Божої помсти виконавцям зла. Як апостол Павло написав до римлян: «… не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло.» (Рим.13:4). Як ангели виконують Божу службу виливаючи чаши покарання на голови злодіїв, так і українські воїни виконують Божу службу, виливаючи вогонь покарання на голови злодіїв — російських військових, що вдерлись до України, щоб вбивати, ґвалтувати, катувати та руйнувати. Як ангели залишаються сліпучо білими, виконуючи справу Божого суду, так і воїни залишаються незаплямованими у своїй совісті, виконуючи справу Божого суду в цій війні.
