У цьому випуску від 1 червня починаємо нову книгу – Послання до Ефесян, розділ 1. У цьому посланні Павло розповідає про Божий задум спасіння людей, про космічні масштаби цього задуму.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Як пише професор Нового Завіту Гарольд В. Хьонер у вступі до Послання до Ефесян, Ефес був провідним центром Римської імперії. Павло провів короткий час в Ефесі, повертаючись до Антіохії після своєї другої місіонерської подорожі (Дії 18:19-22). Під час третьої подорожі він пробув в Ефесі три роки (Дії 20:31). В Ефесі сталося кілька значних подій. Павло охрестив десяток послідовників Івана Хрестителя (Дії 19:1-7). Він проводив навчання та дискусії у школі Тирана (19:8-10). В Ефесі Павло творив незвичайні чудеса (19:11-12), там відбувалися дивні події (19:13-16), до Христа навернулись чаклуни та люди, що займались окультизмом (19:17-20), люди припинили відвідувати язичницькі храми, купувати ідолів, що збентежило місцевих ремісників, що добре заробляли з культу богині Артеміді, тож вони спричинили заколот (19:23-41). Коли Павло повертався до Єрусалиму зі своєї третьої місіонерської подорожі, він ще раз зустрівся з ефеськими старійшинами церкви у сусідньому місті Мілет (20:13-35).
Під час написання цього листа Павло був ув’язненим (Еф. 3:1; 4:1; 6:20). Вважається, що Послання до Ефесян, Послання до Филип’ян, Колосян і Филимона були написані в той самий період часу, тому їх називають «Тюремними посланнями». Оскільки Послання до Ефесян не дає жодного натяку на його звільненняі, на відміну від Послання до Филип’ян (1:19-26) і до Филимона (в. 22), розумно припустити, що він написав його на початку свого першого ув’язнення у Римі, або приблизно в 60 році нашої ери. Це мало бути тоді, коли Павла тримали під охороною в орендованому ним самим житлі (Дії 28:30). Після звільнення він ще багато працював в різних краях, і в той час написав 1 Тимофію і Титу, був знову заарештований, написав 2 Тимофію напередодні мученицької смерть у Римі у 67 році.
Я дав назву цьому випуску “Космічне послання” тому, що Павло тут розповідає про Божий задум спасіння людей, підкреслюючи космічні масштаби цього задуму. Бог вибрав нас ще до створення світу. Його задум такий неосяжно великий, що всі мешканці Всесвіту будуть захоплюватися, коли на їхніх очах розгортається велична картина космічної драми спасіння людства у Христі Ісусі.