У цьому випуску від 20 лютого читаємо Псалтир, псалми 21-22. Видатний месіянський псалом Давида.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Дивитись у YouTube
Попередні випуски
Транскрипт випуску
22-й псалом належить до групи т.з. Месіанських псалмів. Це — псалом Давида, але, як пише Аллен Росс із Далласької семінарії, жоден відомий випадок із життя Давида не відповідає подробицям цього псалма. Він більше схожий на опис розп’яття Ісуса Христа, ніж на розповідь про випробування Давида. Автори Євангелії теж бачили в цьому псалмі (8, 16, 18) страждання саме Христа. Послання до Євреїв 2:12 цитує Псалом 22:23. Чи розумів Давид, що він пише не про власний біль, а про хресні муки Месії? Найімовірніше ні, він відкривав свої власні почуття, він почувався покинутим Богом, він оплакував свої страждання та свою відчайдушну боротьбу зі смертю, благаючи Бога визволити його від такого жахливого кінця. Турконяк робить примітку на берегах книги, що псалом містить «несвідоме пророцтво про страждання на хресті Спасителя». Так, Давид не міг уявити собі розп’яття, бо в ті часи людей не страчували на хрестах, отже очевидно, що лише надприродним натхненням від Святого Духа він міг написати про пробиті ноги та руки, про одяг, щодо якого кидали жереб римські солдати. Усе це сталося майже тисячу років по тому з дивовижною точністю, начебто Давид писав, як свідок, що на власні очі спостерігав розп’яття Ісуса на Голгофі. Сам Ісус, прибитий до хреста закричав словами цього псалма: «Боже Мій, Боже Мій! Чому Ти Мене покинув?» І навіть вороги Христа, первосвященники з книжниками та старшими, глузуючи, говорили словами цього 22 псалма, не усвідомлюючи, що таким робом вони сповнюють пророцтво Давида й підтверджують, що Ісус і є той самий Месія: «Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!» (Мт.27:43). 22-й псалом, написаний десь близько 1000 р. до Р. Х. є ще одним свідченням надприродного натхнення Біблії.