У цьому випуску від 22 листопада читаємо 16 розділ Євангелії від Івана. Щирість не є чеснотою, якщо це щирість зла.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Я записав усе Перше послання апостола Павла до Коринтян в одному mp3 аудіофайлі. Це видання незвичайне тим, що в ньому немає поділу на розділи. Ви будете слухати все послання як єдине ціле, саме як його слухали коринтяни. Завантажте або слухайте онлайн на моєму вебсайті
Попередні випуски
Транскрипт випуску
Існує популярне уявлення, що щирість є великою чеснотою. Християн обвинувачують у лицемірстві, що вони насправді не такі вже добрі, як намагаються виглядати для людей. Лицемірство справді є великою проблемою і Христос безжально викривав лицемірство фарисеїв, так що тепер в нашій мові слово “фарисей” є синонімом для лицеміра. Оскільки щирість є протилежністю лицемірства, то легко вважати щирість чеснотою самою у собі. Інколи, навіть, можна почути виправдовування лихої поведінки щирістю: “Ну так, отакий я є! Проте не лицемірствую, не вдаю, що я ніби краще, ніж є насправді!”
На початку 16 розділу ми зустрічаємося зі словами Христа, які розбивають вщент уявлення про щирість, як самостійну чесноту. “Надходить час, коли кожний, хто вбиватиме вас, буде вважати, ніби тим служить Богові.” Очевидно, що гнобителі церкви та вбивці християн щиро вірили, що роблять приємну Богові справу. Так був, наприклад, апостол Павло до свого навернення до Христа. Такими є сьогодні мусульманські террористи, які намагаються вбити та покалічити якомога більше людей, бо вірять, що Богу це подобається і за це він нагородить їх райським блаженством. У цьому разі щирість взагалі не є чеснотою.
Проблема в тому, що кожна людина має в собі і добре, і лихе. І якщо повірити у популярну сьогодні ідею, що головне – бути щирим, “бути самим собою”, то легко почати виправдувати власні недоліки та погані риси характеру, бо як вчить популярна психологія: “Бути собою – це означає приймати себе таким, яким ти є. Зі своїми особливостями, станами, почуттями, рисами характеру, помилками, неприємним досвідом, невдачами, здобутками.” Тобто – приймати позитивне й негативне разом.
На щастя, більшість батьків не вірять у цю маячню, і намагаються виховувати своїх дітей, щоб вони були не “самі собою”, а зростали у добрих членів суспільства, які вміють контролювати власні негативні емоції та імпульси, і дбати не лише про себе, але й про інших. Біблія вчить нас, що бути не “самим собою”, а “добрим самим собою”, любити Бога та ближнього. Любов до ближнього дуже часто вимагає від нас наступати на горло власним інтересам, іти всупереч своїм побажанням, примушувати себе, долати лінь, апатію, ігнорувати власні емоції – не “бути самим собою”, а “перемагати самого себе”. Пророк Єремія нагадує, що “серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте…” (Єр.17:9)
Щирість не є ознакою істини й добра. Чимало росіян зараз щиро вірять у брехливу державну пропаганду й підтримують злочинну війну проти України, але їхня щирість не варта й копійки, навіть гірше – вона посилює зло. Щирість добра, а не щирість зла є чеснотою, яка потрібна нам.