8 січня. Надбання мудрості (Притчи 1)
У цьому випуску від 1 січня читаємо Притчи Соломона, розділ 1. Мудрими не народжуються, мудрості треба вчитися.
“Новий Заповіт для нової України” – щоденна програма Петра Новочеха.
Річний план щоденного читання
Попередні випуски
Підписка для iPhone
Транскрипт випуску
Книга Притчи Соломона — це книга настанов у галузі моралі та етики, що зачіпає багато аспектів життя людини. Настанови, що містяться в ній, навчають читачів, як жити мудро, як уникати на своєму шляху пасток, які люди розставляють самим собі та один одному через нерозумну та безбожну поведінку. Належне й неналежне ставлення до речей, гідні та ганебні властивості характеру, пристойна й непристойна поведінка — про все це постійно говориться на сторінках Притч у стислій, але торкаючій розум і серце спосіб.
Книга складається з декількох розділів, що виникли в різний час, за участю кількох авторів чи редакторів. Оскільки Соломон царював із 971 до 930 року до Р. Х., притчі, написані ним, можуть бути віднесені до цього часу. Працювали над книгою в пізніший час т.з. «мужі юдейського царя Єзекії» (25:1). Вони становили штат численних писарів при цьому царі-реформаторі. Відбувалося це наприкінці 8-го — на початку 7-го століття до Р. Х., оскільки Єзекія царював із 729 до 685 рр. до Р. Х.
Давня Книга мудрості не втрачає актуальності, тому що ми бачимо на власні очі, що незважаючи на нечуваний науковий прогрес, нові інформаційні технології, люди можуть залишатися нерозумними, приймати дурні рішення, навіть, якщо вони обтяжені науковими ступенями і вважаються експертами у своїй галузі. Щодо цього згадується жартівливий допис у ФБ української письменниці Євгенії Кузнецової щодо експертів та вищої освіти:
«Новий рік, – пише вона, – спонукає різні видання публікувати прогнози на наступний рік. Люди із науковими ступенями, аналітики глобальних агенцій, провідні уми світу пишуть своє бачення майбутнього.
Україна, пишуть, накопичить сили, ударить і переможе.
Потім із нового абзацу додають: але можливий і інший сценарій: може Росія накопичить сили й переможе.
А може даже ніхто! Або буде підписаний мир, де Крим буде український… або російський!
Того я і кажу Лукашу: я тобі, синок, платить за університет не буду! Шукай щось толкове».
На жаль, у цьому жарті багато правди. За останні роки експерти, фахівці, науковці, державні діячі, світила людства продемонстрували ганебну некомпетентність, неефективність засобів боротьби з ковід-епідемією, унаслідок яких країни світу постраждали більше, ніж від самої хвороби. Короткозора енергетична політика зробила Європу заручником путінських амбіцій. Такі ж сліпі експерти були в справах міжнародних відносин стосовно російської агресії та її наслідків.
Як полюбляє казати американський мислитель Деніс Прегер, відкинувши Біблію, суспільство відкинуло мудрість. Ще декілька років тому заява про те, що чоловік може мати менструацію, викликала гомеричний регіт на телевізійних шоу, але сьогодні викладач університету втратить роботу, якщо він чи вона наважаться сказати, що існує лише дві статі — чоловіча й жіноча, що чоловіки не можуть завагітніти та народити дитину. А школярів державних шкіл педагоги та психологи переконують, що вони можуть бути ким забажають: дівчинка хлопчиком, хлопчик дівчинкою чи чимось взагалі іншим дивовижним звірятком.
Отже, щоб українське суспільство не подурнішало, як сучасне американське, треба набувати мудрість, читати Біблію й керуватись Божим словом.